Курсовая работа: Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку
Підбиття підсумків уроку. Передбачає аналіз вчителем, що дізналися учні на уроці, якими знаннями та вміннями оволоділи.
Тема «Тварини навесні» 2 клас.
- Які турботи у птахів навесні?
- Що змінилося у житті звірів навесні?
- Як треба поводитися у природі? [13, с. 166].
Тема «Населення України» 4 клас.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- Скільки людей мешкає в Україні?
- Яка кількість населення у нашому місті?
- Що на уроці вам найбільше запам’яталося? [10, с. 148].
Отже, бесіду як метод навчання в початковій школі можна використовувати на всіх етапах уроку природознавства: організаційній частині, фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань, поясненні нового матеріалу, фізкультхвилинці, узагальненні та систематизації знань учнів, підбиті підсумків уроку.
РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ТА АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ ЗОШ №54 МІСТА ЛЬВОВА
З метою виявлення особливості використання та ролі методу бесіди на уроках природознавства було здійснено діагностику та проаналізовано педагогічний досвід вчителів на базі ЗОШ №54 м. Львова. Для цього був використаний емпіричний метод – метод опитування (анкетування).
Було опитано 5 вчителів початкових класів СШ №54 м. Львова, які мають педагогічний стаж від 15 до 20 років. В анкеті міститься 7 питань (див. Додаток А).
Із 5 опитаних вчителів усі 5 (100 %) використовують бесіду на уроках природознавства як метод навчання.
Вступну бесіду використовують 4 вчителів (80 %).
Бесіду – повідомлення – 1 вчитель (20 %).
Бесіду – повторення – 1 вчитель (20 %).
Контрольну бесіду – 3 вчителів (60 %).
Репродуктивну бесіду – 1 вчитель (20 %).
Систематизуючу бесіду - 2 вчителів (40 %)
Евристичну бесіду – 4 вчителів (80 %).
Катехізисну бесіду – жоден вчитель (0 %).
Це можна зобразити у виді діаграми (Рис. 1).
Рис. 1 Види бесід, що використовують на уроках природознавства
Основними критеріями відбору питань для бесіди використовують:
поділ змісту матеріалу на смислові частини – 4 вчителів (80 %);