(Балада про кібернетичний собор.-8,106)

Великої емоційної напруженості О-ОР надає спонукально-оклична інтонація, особливо в поєднанні із запитальними за метою висловлювання реченнями. Наприклад:

Все спиш? Вставай! Грими! (8,238).

Іноді Іван Драч використовує означено-особові речення як вставлені конструкції, наприклад:

В сорок четвертім –пам´ятаю –

Фашисти щезли із села (8,238)

Таким чином, спостереження за функціонуванням односкладних означено-особових речень у поезії Івана Драча засвідчує широку їх уживаність. Дані статистичної обробки віднайдених односкладних речень переконливо доводять, що саме вони складають 51,7% від усіх аналізованих односкладних речень і 83% від усіх особових односкладних речень. Ці реченнєві структури у видатного поета виконують різноманітні функції: допомагають розкрити внутрішній світ ліричного героя (О-ОР з головним членом, вираженим дієсловом 1-ї особи однини дійсного способу), висловити громадянську позицію автора (О-ОР з головним членом , вираженим дієсловом наказового способу), створити атмосферу щирої довірливої розмови (О-ОР з головним членом ,вираженим дієсловом 2-ї особи однини і множини дійсного способу). У поетичному доробку Івана Драча тісно взаємодіють поширені і непоширені О-ОР, він майстерно вводить їх у складні багатокомпонентні конструкції, в якиї О-ОР виступають головними частинами складнопідрядних речень з підрядними з´ясувальними, першими частинами безсполучниковихречень з різнотипними частинами, вставленими реченнями тощо. Аналіз О-ОР за метою висловлювання показав домінування розповідних речень, дещо менше зустрічається спонукальних, а питальні речення складають усього 5%.

1.2 Односкладні неозначено-особові та узагальнено-особові речення

Як зазначалося раніше, під неозначено-особовими реченнямі розуміються такі односкладні речення, у яких дійова особа мислиться неозначено, чітко не окреслено, а співвідносний із присудком головний член виражений дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього чи майбутнього часу або формою множини минулого часу дійсного способу [4, 175]. Наприклад:

Тонуть у морі, тонуть у горі –

І ми в сльозах потонули (8,21).

Що нам сипнуть, те ми клюєм (8,31).

У кругосвітній похорон пішли,

Щоб зупинитись на горі Чернечій (8,35).

Неозначено-особові речення зустрічаються в поезії І.Драча менше, ніж означено-особові, вони складають лише 15% від усіх віднайдених нами особових речень і 9,2% від усіх односкладних речень. Але вони є важливими для творчої манери поета, оскільки іноді виступають структурним центром не тільки строфи, але й цілого вірша. Наприклад:

Там, де мене чекають,

Тримають пучки коло вуст,

Дотеп тримають померлим

І сльози тримають сухими.

Отам, де мене чекають…

Там, де мене чекають,

Тяжкі простеляють рядна,

Тяжкі простягають руки

І шкарубкі заповіти….(8,52).

Поет в одному вірші використовує переважно однотипні неозначено-особові речення (головний член яких виражений формою однієї особи, одного часу і способу), але іноді зустрічаються цікаві поєднання, наприклад головний член виражений формою минулого і теперішнього часу :

Із усіх філософій відбірних

Засвоїли гандізм іще в епоху мамонта,

Але й тепер вас ницістю обламують

На поліровані приклади автоматів …(8,57).

Поєднання часових дієслівних форм у безпідметових реченнях дозволяє зрозуміли, що мова в них іде про різних осіб. Це дозволяє автору акцентувати увагу на дії, діючу ж особу відсунуто на задній план. Проте неозначена особа виступає активним виконавцем дії, натяк на окремі властивості якого містять іноді ситуація, обставинні слова, поширюючі другорядні члени речення тощо.

Картоплю копають та сиплють в мішки,