Курсовая работа: Оптимізація внесення мінеральних добрив
§ 3. Обґрунтування критерію оптимальності
Розв'язання оптимізаційної задачі полягає в тому, щоб визначити, під які сільськогосподарські культури і на яких ділянках (полях сівозміни) доцільно внести мінеральні добрива. Тому змінними задачі є удобрювані площі сільськогосподарських культур у гектарах.
Оптимальний план розподілу добрив має враховувати:
· наявність добрив у господарстві;
· площі полів сівозміни (ділянок) з різними агрохімічними характеристиками;
Звідси обмеженнями задачі є:
· баланси використання і наявності мінеральних добрив;
· умови щодо площ сільськогосподарських культур у розрізі окремих ділянок, що мають неоднакові агрохімічні характеристики;
· умови щодо забезпечення запланованих обсягів виробництва продукції;
· умови щодо забезпечення пріоритету культур, що вирощуються на меліоративних землях.
Для розробки економіко-математичної моделі потрібно мати такі дані:
· обсяг виділених господарству мінеральних добрив;
· площі сільськогосподарських культур у розрізі ділянок (полів) з неоднаковими агрохімічними характеристиками;
· рекомендовані дози внесення мінеральних добрив по культурах;
· приріст урожаю, одержуваний на кожній ділянці при внесенні рекомендованої дози добрив;
· планові обсяги виробництва продукції;
· гарантовану врожайність сільськогосподарських культур без внесення мінеральних добрив;
· нормативи затрат праці і коштів на внесення добрив.
Розділ 2. Оптимізація розподілу та використання добрив у сільськогосподарському підприємстві
§ 1. Інформаційна характеристика моделі
Перш, ніж приступати до розв’язку задачі, необхідно записати умову та вихідні дані. Виходячи з наявної кількості добрив розподілити їх найкращим способом між сільськогосподарськими культурами з урахуванням потреби сільськогосподарських культур та можливості її забезпечення за рахунок вмісту поживних речовин у ґрунті
Для побудови та реалізації моделі на ПК економіко-математичної задачі оптимізації використання фондів добрив господарством необхідно подати інформацію про розміщення сільськогосподарських культур на полях, площі кожного поля, дані агрохімічних лабораторії про вміст поживних речовин N, P,K в доступній для рослин формі на кожному полі господарства. Ці дані повинні бути представлені в формі таблиці.
| № поля | Сільськогосподарська культура | Площа, га | Вміст в ґрунті, млг/га | ||
| N | P2 O5 | K2 O | |||
| 1 | Озима пшениця | 93,2 | 19,6 | 10,9 | 15,9 |
| 2 | Озима пшениця | 103,6 | 17,0 | 12,9 | 21,9 |
| 3 | Кукурудза на зерно | 60 | 6,1 | 4,3 | 5,2 |
| 4 | Цукрові буряки | 37,6 | 13,8 | 13,5 | 18,0 |
План виробництва сільськогосподарських культур наведено в таблиці.
| Сільськогосподарська культура | Плановий обсяг виробництва, ц |
| Озима пшениця | 6500 |
| Кукурудза на зерно | 3000 |
| Цукрові буряки | 9000 |
Планова врожайність сільськогосподарських культур подаються в таблиці
| Урожайність, ц/га | |
| min | max |
| 25 | 50 |
| 30 | 60 |
| 30 | 80 |
| 90 | 300 |
Дані про фонди мінеральних добрив господарства подаються в вигляді таблиці
| Вид добрива | Фонд добрива, кг д. р. |
| Азотні | 25000 |
| Фосфорні | 18000 |
| Калійні | 22000 |
§ 2. Розробка числової моделі. Матриця задачі
В даній економіко-математичної моделі розподілу та використання міндобрив по полях сільськогосподарського підприємства будемо використовувати балансовий метод розрахунку потреби в поживних речовинах на основі врахування приходу та використання поживних речовин.
Для того, щоб знайти найдешевший оптимальний план внесення мінеральних добрив необхідно ввести наступні змінні:
Х1 – урожайність озимої пшениці на першому полі
Х2 – урожайність озимої пшениці на другому полі
Х3 – урожайність кукурудзи на зерно на третьому полі
Х4 – урожайність цукрових буряків на четвертому полі