Курсовая работа: Оптимізація внесення мінеральних добрив
25. Обмеження обсягу виробництва кукурудзи на зерно, ц
60Х3≥3000
26. Обмеження обсягу виробництва цукрових буряків, ц
37,6Х4≥9000
Маючи всі обмеження складаємо матрицю, яку розраховуємо на комп’ютері за допомогою програмного забезпечення MSOffice, а саме MSEXСEL.
§ 3. Розв’язок задачі на комп’ютері. Аналіз розв’язку
За допомогою настройки «поиск решения» програмного засобу MSEXСEL ми отримали наступні результати:
| № поля | Сільськогосподарська культура | Площа, га | Внесення мінеральних добрив, кг. д. р. | Урожайність, ц/га | ||
| N | P2 O5 | K2 O | ||||
| 1 | Озима пшениця | 93,2 | 16,7 | 0 | 0 | 25 |
| 2 | Озима пшениця | 103,6 | 9,85 | 38,7 | 34,2 | 40,3 |
| 3 | Кукурудза на зерно | 60 | 130 | 102 | 106 | 50 |
| 4 | Цукрові буряки | 37,6 | 14,4 | 0 | 0 | 239 |
Такий розподіл мінеральних ресурсів між полями господарства є економічно вигідним, оскільки він забезпечує середню урожайність сільськогосподарських культур за мінімальних витрат.
Урожайність озимої пшениці є неоднорідною, оскільки на першому і другому полях вона досить відрізняється (25 ц/га і 40,3 ц/га відповідно).
Якість ґрунту на третьому полі сама гірша з усіх чотирьох, оскільки потребує внесення порівняно великої кількості добрив (130, 102 і 106 кг д. р. NPK), а урожайність культури не максимальна.
Зате четверте поле – саме краще. Добрив вносити непотрібно(за винятком азотних в розмірі 14,4), а урожайність майже максимальна (239 із можливих 300 ц/га).
Ще один важливий економічний показник – це ресурсозабезпеченість.
Таблиця. Забезпеченість фондами ресурсів до і після посівів сільськогосподарських культур
| Вид добрива | Наявність добрив до посівів, кг. д. р. | Внесення добрив, кг. д. р. | Наявність добрив після посівів, кг. д. р. |
| Азотні | 25000 | 10939,5 | 14060,5 |
| Фосфорні | 18000 | 10149,5 | 7850,5 |
| Калійні | 22000 | 9917,5 | 12082,5 |
Як видно з таблиці, половина всіх фондів добрив залишилася на складах підприємства.
Висновок
В результаті написання цієї роботи я навчився грамотно формулювати і ставити економіко-математичну задачу, виражати її умови у вигляді системи математичних рівнянь і нерівностей, набув практичних навичок з обґрунтування і підготовки потрібної для моделювання вихідної інформації, оволодів прийомами розроблення конкретних економіко-математичних моделей.
При розв’язуванні матриці було розроблено план оптимізації внесення мінеральних добрив, зменшення собівартості продукції рослинництва і негативного впливу на екологічну ситуацію країни, а також підвищення валового виробництва сільськогосподарської продукції.
Список використаної літератури
1. Гатаулин А.М., Гаврилов Г.В., Харитонова Л.А. Экономико-математические методы в планировании сельськохозяйственного производства. – 2-е изд. – М.: Агропромиздат, 1986. – 259 с.
2. Кравченко Р.Г. Математическое моделирование экономических процессов в сельском хозяйстве. – М.: Колос, 1987. – 440с.
3. Каюмов М.К. Сп