Курсовая работа: Організація швацького виробництва. Розрахунок та аналіз потоку
- структури (секційний, несекційний);
- кількості секцій та розміщення їх на плані цеху, рух вантажопотоку)
- рівня спеціалізації (одномодельний, багатомодельний);
- ритму роботи (вільний, регламентований, комбінований);
- способу передачі напівфабрикату та використання транспортуючих засобів (конвеєр, автоматичне адресування,безпривідні засоби);
- вид руху напівфабрикату (паралельний, послідовний);
- види запуску деталей у потік ( поштучний, пачковий, централізований, децентралізований);
- наступності змін (змінні, незмінні);
- форми організації потоку (агрегатний, конвеєрний, агрегагно-груповий );
При виборі типу потоку слід надавати перевагу високопродуктивним секційним потоком з високою мобільністю.
До організаційної форми потоку з вільним ритмом можна віднести агрегатно- групові потоки (АГП). АГП відрізняються від секційних конвеєрних потоків системою розташування робочий місць, способами передачі напівфабрикатів між окремими групами робочих і організацією роботи.
Характерною рисою АГП є секційне розміщення робочих місць. Робочі місця розташовуються у вигляді невеликих груп різним розміщенням робочих столів відносно один одного. Різноманітне розташування робочих місць використовується для зменшення шляху напівфабрикату і для збільшення рухливості потоку при переході з одного циклу моделей на другий.
Агрегатно- груповий потік складається з трьох секцій- заготовчої, монтажної і оздоблюючої. В кожній секції робочі місця розташовані групами в відповідності з ходом технологічного процесу виготовлення деталі або вузла. В середині групи передача виробів виконується пачками.
Запуск крою пачками дозволяє виконувати операції для всієї пачки деталей безпереривно (ланцюгом), що за допомогою скорочення триивалості допоміжних прийомів підвищує продуктивність праці.
Особливістю агрегатно- групових потоків є попереднє комплектування операцій не за тактом, а за принципом їх технологічної однорідності і спеціалізації робочих на виготовлення окремих деталей. При такому принципі комплектування операцій в результаті наступного розрахунку вже по такту групи робочих місць будуть мати одного, двох, трьох і більше виконавців.
Число груп робочих місць залежить в основному від потужності потоку і числа деталей у виробі.
В АГП відсутній організований ритм роботи. Кожен виконавець виконує доручену йому операцію темпі, відповідному його індивідуальним здібностям, а обробка деталей пачками дає можливість кожному робочому працювати спокійно, в той же час не затримуючи наступну операцію при недостатній продуктивності праці попереднього працівника.
В АГП найбільше поширення отримав послідовний запуск виробів.
Просування предметів праці за ходом технологічного процесу не завжди буває можливим із-за комплектування організаційних операцій по вузлам, дотримання вимог по вузлової спеціалізації робітників, виконання операцій на одному і тому ж обладнання, технологічної послідовності обробки, відповідність норм часу на операцію такту потоку.
Використання таких потоків забезпечує глибоку спеціалізацію робітників, економію часу на перемішуючих прийомах.
3. Складання технологічної схеми потоку
Вихідними даними для складання технологічної схеми є:
- послідовність технологічної обробки виробу;
- такт потоку;
- тип потоку і вид запуску, які визначені при попередньому розрахунку.
Для того щоб отримати найбільш оптимальний варіант технологічної схеми потоку, спочатку складають її чернетку – узгодження часу операцій потоку (комплектування). Роботу проводять у такій послідовності: розраховують умови узгодження, підбирають виробничі вимоги до організаційних операцій згідно з типом потоку, виконують узгодження часу операцій потоку, виконують аналіз узгодження і при необхідності вносять уточнення в умовах розрахунку потоку ( такт потоку, умови узгодження, потужність), а тоді оформлюють технологічну схему потоку.
3.1 Умови узгодження часу операцій з тактом потоку змінюються відповідно з обраним типом потоку.
Tp = (0,9-1,1)*k (2)
0,9-1,1 – коефіцієнт узгодження потоків з вільним ритмом;