Курсовая работа: Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах
Кзм - коефіцієнт змінності;
Д - кількість днів.
Визначення потреби господарства в транспортних засобах розпочинається з визначених обсягів перевезень та розподілу вантажів за видами транспортних засобів.
Спочатку визначають обсяг транспортних робіт у тоннах з урахуванням коефіцієнта повторності перевезення вантажів. У господарстві для цього складають план транспортних робіт на рік.
Обсяги робіт для автомобілістів розраховують за кількістю рейсів, але посередньо визначають тривалість одного рейсу, а потім за обсягом вантажів та вантажопідйомність транспортних засобів обчислюють їх кількість. Тривалість одного рейсу визначають за формулою: 
, де
Т – тривалість одного рейсу, хв.;
L– відстань перевезень, км;
V – середня швидкість руху км/год;
tn , tp , t3 – час навантажування, розвантажування і завантажування, хв.
Кількість рейсів одного автомобіля: 
, де
К – кількість рейсів;
D – кількість робочих днів;
t – тривалість робочого дня, год.
Потрібна кількість автомобілів:
, де
О – обсяг вантажоперевезень, т;
В – середня вантажопідйомність одного автомобіля, т;
К – коефіцієнт вимірювання вантажопідйомності автомобіля.
При плануванні потреби в транспортних засобах необхідно вибирати більш вигідний їх тип, залежно від структури вантажів. У сільському господарстві 60-70% вантажів – навалочні або насипні, для їх перевезення потрібні самоскидні транспортні засоби; 15-20% становить штучні вантажі, для перевезення яких використовують бортові автомобілі. Інші вантажні – наливні або такі, які перевозять дрібними партіями. Для цього використовують автоцистерни та автомобілі малої вантажопідйомності.
1.3. Організація використання та технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.
Залежно від виробничих умов застосовують дві основні форми використання транспорту: індивідуальну і бригадну. За умов оренди за кожним водієм закріплюється автомобіль і встановлюється розрахункова ціна за перевезення 1 т. вантажу на 1 км. пробігу. Щомісяця за цими цінами розраховують вартість виконаних робіт. Заробіток водія дорівнює різниці між вартістю робіт і витратами на експлуатацію автомобіля.
За бригадної форми використання транспорту можуть бути організовані постійні і тимчасові бригади водіїв. Постійні бригади перевезеннями вантажів займаються протягом року. Як правило, їх створюють за типами автомобілів (самоскиди, бортові та інші). Такі бригади ефективно працюють тільки у великих господарствах. При цьому створюються бригади для перевезення одного виду вантажу (комбікорму, худоби, птиці, яєць, молока). Проте сезонний характер виробництва у сільському господарстві обмежує цілорічне використання постійних бригад у повному складі. Тому на період перевезення сезонних вантажів організовують тимчасові бригади (для перевезення органічних добрив, заготівлі сільгосппродукції, транспортного обслуговування постійних і збиральних агрегатів, тощо). Такі бригади включають до складу збирально-транспортних загонів і вони забезпечують безперебійну роботу збиральних агрегатів. Це стосується збирання, наприклад зернових, кормових культур, цукрових буряків.
Для підвищення ефективності використання транспорту до складу бригад включають навантажувально-розвантажувальні засоби, які виконують роботи по перевезенню цукрових буряків органічних добрив та ін. Підвищенню продуктивності транспортних засобів сприяє їх якісний ремонт і техобслуговування. Нині коефіцієнт технічної готовності автомобілів становить 0,80-0,85, тобто 15-20% автомобілів перебуває в ремонті.
Ефективність використання автомобілів зростає також при зменшенні простоїв та простоїв їх під навантаженням і розвантаженням, чого досягають шляхом механізації цих робіт.
У сільському господарстві багато вантажів з малою об’ємною масою доводиться перевозити автомобілями із недостатнім об’ємом кузова. Тому їх відповідно готують до роботи автомобілів так, щоб вони були максимально зайняті протягом дня і року. Цьому сприяють організація двозмінної роботи, підмінити водіїв на час відпустки, вихідних днів і т. ін.
Ефективність використання автотранспорту залежить від його структури. Так у сільськогосподарських підприємствах має бути не лише 60% самоскидів, до 30% автомобілів вантажопідйомність до 6 т. і до 70% малої вантажопідйомності до 2 т. При перевезеннях на великі відстані більш ефективні автомобілі великої вантажопідйомності. Важливим є також використання причепів, автопоїздів, скорочення повторних перевезень, поліпшення дорожньої мережі. Організація технічного обслуговування і зберігати машин полягає в проведенні за графіками відповідного технічного обслуговування і ремонту після використання нормативного обсягу робіт в умовних гектарах, відпрацьованих годинах або витраченому паливі. Своєчасне проведення технічного обслуговування та ремонтів запобігає виходу з ладу агрегатів у процесі їх роботи.
У сільському господарстві для забезпечення робочого стану техніки створюють планово-запобіжну систему технічних обслуговувань і ремонтів, яка передбачає чітко визначений час їх використання та проведення відповідних заходів. Система являє собою комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують більш економічне підтримання техніки у робочому стані протягом всього сезону її служби.
Ремонти техніки планують відповідно до встановлення міжремонтних строків відпрацьованих машинами. Здійснення техоглядів, поточних ремонтів, а в підприємствах, які мають добре обладнані ремонтні майстерні, відбувається два завдання: по-перше, питання зайнятості механізаторів у міжсезонні періоди польових робіт та підвищення якості ремонтів; по-друге здешевлення ремонтів за рахунок усунення передплати ремонтними підприємствам.
Технічне обслуговування – це комплекс заходів, які дають змогу уникнути передчасного зносу і помилки машин, тобто це система профілактичних заходів, спрямованих на запобігання аварійним поломкам, порушенням регулювання, що істотно підвищує продуктивність машин і якість робіт. Під час ремонтів усувають помилки, які вже сталися.
Планово-запобіжна система технічних обслуговувань і ремонтів тракторів передбачає використання таких заходів: змінне техобслуговування (ЗТО), періодичні техобслуговування (№1, 2 і 3 або ТО-1, ТО-2 і ТО-3), сезонні техобслуговування (СТО), поточні ремонти, капітальні ремонти, періодичний огляд і зберігання машин. Ці заходи проводять через чітко встановлений період роботи: ТО-1 – через 1,25 год.; ТО-2 – 500 год.; ТО-3 – 1000 год.; ПР – 2000 год.; КР – 6000 год.