Курсовая работа: Особливості використання компютера для вивчення змістової лінії Нежива природа на прикладі уроків

Вступ

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.3. Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Немає сумніву в тому, що в найближчому майбутньому розвиток інформаційних і комунікаційних технологій приведе до повсюдного створення електронних бібліотек, наукових і навчальних лабораторій з доступом до відкритих віртуальних університетів, як основу єдиного освітнього і наукового середовища для всієї світової спільноти.

Нові інформаційні технології, а також створена людиною штучне інтелектуальне середовище можуть хоча б частково повернути багатьом людям здатності і комунікаційні можливості, яких їх позбавили природа, екологічні катастрофи, військові конфлікти або людське насильство. Ймовірно, в цьому полягає головна гуманістична тенденція, пов’язана з використанням інформаційних і комунікаційних технологій в освіті і інших сферах матеріальної і духовної діяльності людини.

Предметом нашої курсової роботи є використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) під час вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі.

Мета роботи – створити засоби навчання за допомогою комп’ютера з даної теми.

Об’єкт роботи – змістова лінія «Нежива природа».

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій шк олі

"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина) та зв’язки й залежності між ними.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи:

вступний

комбінований

узагальнюючий

предметний,

екскурсія.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню – методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов’язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони – внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб’єктивні можливості вчителя.

На якість уроків впливає й ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, індивідуальною, у групах, парами.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--