Курсовая работа: Планування розвитку діяльності підприємства у ринкових умовах

– кошторису витрат;

– розрахунку економічного ефекту як числового вираження поставлених задач.

Не можна створити раз і назавжди єдину раціональну систему планування. Тому якісний план вимагає періодичного уточнення. Воно буде залежати не тільки від нової інформації, але і досвіду, підготовленості й інтуїції працівників: керівництва, економістів-менеджерів. Щоб план був дійсно корисним, він повинен відігравати роль помічника в керуванні, але ніяк не головного діючого обличчя в бізнесі.

Таким чином, план – не ціль, а можливий засіб досягнення мети. Цей засіб допомагає поліпшити майбутнє. Його дієвість визначається об'єктивним розумінням життя і суб'єктивних управлінських рішень, що повинні стати діями по саморегуляції об'єкта господарювання заради досягнення обраних цілей життєдіяльності.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАНІВ

Плани класифікуються таким чином.

За часом:

– довгострокові (на 10–25 років);

– середньострокові (на 3–10 років);

– короткострокові (на 1–3 роки);

– поточні (на 1 рік, у тому числі сезонні);

– оперативні (до 1 року).

По об'єктах господарювання:

– державні, у тому числі регіональні, республіканські, обласні і муніципальні;

– внутрішньо фірмові.

– По ступені визначення параметрів:

– детерміновані (з чітко визначеними параметрами);

– вірогіднісні (з нечіткими параметрами).

По ознаці тимчасової орієнтації:

– реактивні, тобто орієнтовані на закріплення досягнень минулого;

– інактивні, тобто інертні по планованих діях;

– преактивні, тобто з високим рівнем активності, спрямованим на істотне перетворення дійсності.

По призначенню:

– директивні, обов'язкові для виконання;

– індикативні, тобто рекомендаційні для виконання

– По масштабності цілей:

– стратегічні, що передбачають глобальні цілі;

– бізнес-плани,

По конкретній установці: