Курсовая работа: Планування розвитку діяльності підприємства у ринкових умовах
– кошторису витрат;
– розрахунку економічного ефекту як числового вираження поставлених задач.
Не можна створити раз і назавжди єдину раціональну систему планування. Тому якісний план вимагає періодичного уточнення. Воно буде залежати не тільки від нової інформації, але і досвіду, підготовленості й інтуїції працівників: керівництва, економістів-менеджерів. Щоб план був дійсно корисним, він повинен відігравати роль помічника в керуванні, але ніяк не головного діючого обличчя в бізнесі.
Таким чином, план – не ціль, а можливий засіб досягнення мети. Цей засіб допомагає поліпшити майбутнє. Його дієвість визначається об'єктивним розумінням життя і суб'єктивних управлінських рішень, що повинні стати діями по саморегуляції об'єкта господарювання заради досягнення обраних цілей життєдіяльності.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАНІВ
Плани класифікуються таким чином.
За часом:
– довгострокові (на 10–25 років);
– середньострокові (на 3–10 років);
– короткострокові (на 1–3 роки);
– поточні (на 1 рік, у тому числі сезонні);
– оперативні (до 1 року).
По об'єктах господарювання:
– державні, у тому числі регіональні, республіканські, обласні і муніципальні;
– внутрішньо фірмові.
– По ступені визначення параметрів:
– детерміновані (з чітко визначеними параметрами);
– вірогіднісні (з нечіткими параметрами).
По ознаці тимчасової орієнтації:
– реактивні, тобто орієнтовані на закріплення досягнень минулого;
– інактивні, тобто інертні по планованих діях;
– преактивні, тобто з високим рівнем активності, спрямованим на істотне перетворення дійсності.
По призначенню:
– директивні, обов'язкові для виконання;
– індикативні, тобто рекомендаційні для виконання
– По масштабності цілей:
– стратегічні, що передбачають глобальні цілі;
– бізнес-плани,
По конкретній установці: