Курсовая работа: Проведення уроків
4. В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставиться не тільки після губних та р, а й після шиплячих якщо після них чується звук [й]: Х'юстон, бар'єр.
5)Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом'якшення попереднього приголосного: бюро, кювет, рюкзак.
IV Виконання тренувальних вправ.
Впр. 55. Написати слова у дві колонки: а) з апострофом; б) без апострофа.
Впр. 57. Записати речення, розставляючи коми, та в словах де потрібно, ставити апостроф.
V Д/з Впр. 58
Урок №3
10 - В, 14.11.06 г.
Тема : Творчість Івана Франка.
Мета : доповнити й поглибити знання учнів про І. Франка, набуті в попередніх класах, зупинитись на основних напрямках його діяльності; розвівати вміння учнів застосовувати свої знання; виховувати в них патріотичні почуття, любов і повагу до видатних діячів української культури.
Тип уроку : систематизація набутих знань.
Обладнання : підручник.
Хід уроку.
I Мотивація навчання учнів.
1. Організаційний момент (перевірка готовності учнів до уроку)
2. Оголошення теми, мети, завдання уроку.
II Перевірка д/з.
III Актуалізація опорних знань.
Слово вчителя.
Великий український письменник, учений, політичний діяч, революціонер-демократ Іван Якович Франко нар. 27 серия1856 р. в с. Нащєвичах Дрогобицького повіту в родині сільського коваля.
Дитячі роки найбільш письменника проходили серед трудового народу. Його батько Яків Франко, розумна людина, людина і добрий коваль, користувався великою повагою в населення. Каржини праці в кузні, сумні оповідання змученого люду і образ вогню батьківського горна назавжди запам'яталися йому.
В автобіографії оповіданні "У кузні" І.Ф. писав: "На дні моїх спамитів і досі горить той маленький, але міцний огонь. У ньому пронизується сині, червоні та золото-білі промені, чевріє, мов розтажене вугля, і яриться в його глибині щось іще більше, промінясте..."
1862 р. батько віддав шестирічного Івана до початкової школи в сусіднє село Ясеницю-Сільну, звідки родом була мати І.Ф.
Нестерпні умови навчання в початкової школі письменник разом відобразив в оповіданнях "Грицева шкільна наука" та "Оловець".
Закінчивши початковую школу у 1864 р. І.Ф. вступає до Дрогобицької так званої "нормальної монастирської школи чешців-василіян. У цій школі викладання проводилось державною німецькою мовою. Учням було тут дуже важко вчитись. Власне, вчителі - чешці й не вчили, а катували. У школі вчителі й учні - панські сини - глузували з простого заляканого і часто немитого селянського хлопця. Але на диво всім він найкраще закінчив навчальний рік, зайняв перше місце і був нагороджений книжкою.
Велике горе спіткало І.Ф. весною 1865 р.. Помер його батько. Четверо дітей з найстаршим Іваном залишилися сиротами. Щоб врятувати господарство від цяповитого занепаду, мати змушена була вдруге вийти заміж. Вітчим Гринь Гаврилик виявився порядною людиною і дбайливішим господарем, добре ставився до сиріт, дав змогу малому хлопцеві продовжувати навчання.
Коли в 1867 р. І.Ф. закінчив "нормальну" школу, його віддали до Дрогобицької гімназії. У той час навчання в учбових закладах проводилось польською мовою, а українську залишили занедбаною.
Ще більше зневажали І.Ф. в гімназії. Перший рік йому довелося сидіти на останній "ослячий лавці". Але протягом навчання І.Ф. завжди займав перше, друге чи третє місце по успішності.
1872 р. померла мати. Він тоді учився в 6 кл. гімназії. Нерідне більш добре ставились до сиріт, допомагали І.Ф., який крім того заробляв приватними уроками на життя.
На початку 70-х р.р. пробує свої сили в літературі. У 1871 р. пише вірш "Великдень", присвячений своєму батькові, а в 1873 р. - віршовий драматичний твір "Югурта". Цього ж року Фр. переклав українською мовою "Слово о..."