Курсовая работа: Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників

Зокрема, для учнів ПТУ, у порівнянні зі школярами 9-10 класів мають більшу особистісну значимість такі цінності, як високе матеріальне становище (особливо яскраво це проявляється в дівчин), збереження власної індивідуальності, розвиток себе. Однак духовне задоволення цінується учнями (9-10 класів) у меншому ступені.

Немаловажну роль грає й фактор підлоги.

Так, якщо для навчаються в ПТУ юнаків привабливість престижних цінностей порівняно невисока, то для дівчин ця категорія термінальних цінностей виявляється істотно більше личностно значимої, чим для школярок 9-10 класів. Юнаки-учні в ПТУ (у порівнянні з юнаками-школярами 9-10 класів) у більшій мері прагнуть до збереження власної індивідуальності, менш орієнтовані на цінності духовного задоволення, досягнень, активних соціальних контактів. Навпроти, дівчини-учні вище цінують власний престиж, сприятливе матеріальне становище, досягнення, можливості саморозвитку й збереження індивідуальності.

Таблиця 2. — Ціннісні орієнтації учнів ПТУ й школярів 9-10 класів

Термінальні цінності Учні ПТУ Школярі 9-10 класів
Юнака (10 чіл.) Дівчини (20 чіл.) СР. общ. (30 чіл.) Юнака (10 чіл.) Дівчини (20 чіл.) СР. общ. (30 чіл.)
Власний престиж 4,9 3,2 4,0 3,9 3,2 3,5
Високе матеріальне становище 4,5 4,0 4,3 4,0 3,0 3,5
Креативность 3,2 3,5 3,4 4,2 4,5 4,3
Активні соціальні контакти 4,0 4,8 4,5 2,0 2,8 2,5
Розвиток себе 4,0 3,5 3,8 3,0 3,5 3,3
Досягнення 4,4 4,3 4,3 4,0 4,3 4,1
Духовне задоволення 3,5 3,2 3,3 4,5 4,2 4,3
Збереження власної індивідуальності 4,0 4,9 4,5 3,0 3,9 3,5

Неоднакової виявляється для учнів ПТУ й школярів 9-10 класів і цінностно-смислова значимість основних життєвих сфер (Табл. 5). При цьому для школярів із всіх життєвих сфер найменшою особистісною значимістю володіє сфера професійної діяльності.

Розходження, що Виявилися, у змісті цінностно-смислового шару самосвідомості старшокласників, що ввійшли в експериментальну вибірку, бідують, на мою думку, у більше глибокому осмисленні з урахуванням регулюючого впливу найрізноманітніших факторів (мікросоціальні, гендерні й т.п. змінні). Значення початкової професійної підготовки як компонента життєвого досвіду особистості, що розвивається, інтерпретується на розглянутих рівнях аналізу досить неоднозначно.

Більше точну інформацію про специфіку особистісного відношення до майбутньої трудової діяльності учнів ПТУ й школярів 9-10 класів дає аналіз ціннісної насиченості сфери професійного життя. Його результати дозволяють говорити про кардинальні розходження цінностно-смислових проекцій на область професійної діяльності у двох зіставляють групах, що, старшокласників.

Таблиця 3. — Цінностно-смислова значимість основних життєвих сфер для учнів ПТУ й школярів 9-10 класів, балів

Життєві сфери Учні ПТУ Школярі 9-10 класів
Юнака (10 чіл.) дівчини (20 чіл.) СР. общ. (30 чіл.) Юнака (10 чіл.) дівчини (20 чіл.) СР. общ. (30 чіл.)
Сфера професійного життя 4,9 3,9 4,0 3,9 2,9 3,0
Сфера навчання й утворення 4,5 4,7 4,6 4,0 4,5 4,3
Сфера сімейного життя 4,0 4,7 4,5 3,0 3,7 3,5
Сфера громадського життя 4,5 4,8 4,6 4,1 3,8 4,0
Сфера захоплень 3,0 3,9 3,5 4,9 3,9 4,0

Для минулу початкову професійну підготовку учнів характерно значеннєве зв'язування із професійною діяльністю всіх без винятку розглянутих мною просоциальніх термінальних цінностей. При цьому лідируючі позиції займають духовне задоволення, збереження власної індивідуальності, розвиток себе й власний престиж.

Ступінь актуалізації цінностей регулюючих професійно орієнтоване соціальне поводження школярів варіюється в набагато більше широких межах, а як значеннєві домінанти виступають високе матеріальне становище й досягнення. Таким чином, відношення до сфери професійної діяльності з боку учнів ПТУ відрізняється істотно більше високим рівнем ціннісного синергизма, а також більше актуализационнім типом ідентифікації з обираною професією, відношенням до трудової діяльності як до природної сфери реалізації власного «Я», прагненням до личностно-опосредствованнім форм трудового поводження.

Сприйняття професійного життя випускниками школи носить досить чітко виражений прагматичній (до меркантилізму) і деперсоналізованній характер, що, у свою чергу, помітно послабляє їхню особистісну здатність здійснення продуктивних професійних виборів в умовах постійно мінливої соціальної ситуації.

У порівнянні з розглянутими вище характеристиками суб'єктивної соціально-психологічної адаптованості й ціннісних оріентацій зміст професійних установок двох аналізованих категорій оптантів розрізняється в набагато меншому ступені (Табл. 6).

Рівня статистичної вірогідності досягають лише показники рішучості - нерішучості в професійному виборі. Більше виражену схильність до рішучих дій у питаннях професійного самовизначення, а також кращу інформованість про світ професій виявляють учні ПТУ. Всі інші розходження носять лише тенденціальний характер, однак сама їхня спрямованість виявляється досить показовою.

Таблиця 4. — Професійні установки учнів ПТУ й школярів 9-10 класів

F1 F2 F3 F4 F5
Учні ПТУ юнака (10 чіл.) 4,8 3,6 4,1 3,4 4,6
дівчини (20 чіл.) 4,2 3,2 4,0 3,5 4,1
у цілому по вибірці (30 чіл.) 4,5 3,4 4,0 3,4 4,3
Школярі 9-10 класів юнака (10 чіл.) 3,8 3,5 3,1 3,7 4,1
дівчини (20 чіл.) 3,5 3,2 3,0 3,5 4,1
у цілому по вибірці (30 чіл.) 3,6 3,3 3,0 3,4 4,1

Минулу допрофесійну підготовку старшокласники:

- тяжіють до раціональності й обґрунтованості професійного вибору (на противагу імпульсивності й необґрунтованості);

- оптимістично сприймають своє професійне майбутнє;

- вище оцінюють свої сили й здатності, а також завзятість і готовність до подолання труднощів;

- орієнтуються при виборі сфери майбутньої діяльності на широке коло референтних джерел.

Результати проведеної оцінки психологічної ефективності початкової професійної підготовки дозволяють констатувати наявність індивідуально-розвиваючого ефекту аналізованої форми комплексної профориентаційної роботи. Основна гіпотеза емпіричного дослідження знайшла переконливе підтвердження. При цьому найбільше сензитивними до оптимизуючому опосередкованого впливу початкової професійної підготовки виявилися интраперсональні кореляти соціально-психологічної адаптованості особистості, що розвивається, і її цінностно-смислові проекції на сферу актуальної й перспективної професійної діяльності. Позитивні трансформації професійних установок оптантів виявилися менш вираженими, що свідчить про необхідність цілеспрямованої й фокусованої роботи з даною категорією психологічних регуляторів трудового поводження старшокласників.


2 Методи й методики психодіагностики професійного становлення старшокласників

2.1 Тренінги професійного самовизначення для старшокласників

У ПТУ №14, крім анкетування активно проводяться тренінги покликані забезпечити самореалізацію учнів у виборі професії. У даному розділі кваліфікаційної роботи мною буде запропонована програма «Тренінги професійного визначення».

Вибір професії найбільш важливе рішення, яких необхідно прийняти в підлітковому віці. На жаль, багато підлітків недостатньо знають про конкретні особливості кожного виду діяльності й не завжди враховують свої професійні інтереси й схильності, вибираючи професію.

Дана програма дозволить підліткам у доброзичливій і невимушеній обстановці розглянути проблеми професійного самовизначення.

Під час тренінгу учні зможуть:

- вивчити свої особистісні особливості, інтереси й схильності;

- одержати докладну інформацію про навчальні заклади й різні професії;

К-во Просмотров: 243
Бесплатно скачать Курсовая работа: Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників