Курсовая работа: Ресурсно-рекреаційний паспорт Городнянського району

Віддаль між крайніми точками з півночі на південь 52 км, а зі сходу на захід – 40 км.

Площа району – 1 тис. 571,2 км кв.

Характеристика поверхні. Територія району розміщена на Придніпровській низовині. Відноситься до Чернігівського Полісся. Поверхня слабо хвиляста, піщана, місцями заболочена рівнина з мішаними лісами. Північна частина району більш хвиляста, має найбільшу висоту 175 м, південна – понижена в напрямі річки Снов, з середніми висотами 140-130 м. Навколо чимало хвойних та змішаних лісів, неподалік 150 – гектарне озеро Черемошне (Додаток Б рис.4).

Клімат. Клімат району характеризується такими показниками: найнижча температура, яка спостерігалася в районі, становила -37, найвища +38, кількість опадів 580-600 мм. Більша частина опадів випадає в теплий період року. Висота снігового покриву 20-30 см. Пересічна температура січня 70 С, а липня +190 С. Протягом року переважають західні вітри.

Особливості флори і фауни. Рослинний світ району, насамперед, представлений деревною рослинністю – лісами. Під ними у районі зайнято близько 31,5 тисячі гектарів. З деревних порід найбільш поширені сосна, дуб, береза, осика, вільха, граб, а також липа, клен, ясен. У лісах ростуть багато кущів та багаторічних трав’янистих рослин, як – ліщина, калина, шипшина, малина, глід, барбарис, ожина, суниці, брусниці, чорниці тощо. Ліси славляться грибами та лікарськими рослинами.

Лучна рослинність поширена на заплавах річок, тут ростуть такі трави, як, мітлиця, явір, осока, тонконіг, костриця та інші. Болота вкриті вологолюбними рослинами (очеретом, рогозою, аїром). В цілому в районі переважають культурні рослини та ліси, посаджені людиною.

На території району живуть різноманітні дикі тварини, розміщення їх нерівномірне. Найбільше видів диких тварин живе в лісах, болотах. Частіше зустрічаються лосі, козулі, дикі кабани, зайці, лисиці, їжаки, олені, єнотовидні собаки, єноти, куниці, борсуки, бобри, вовки. З птахів поширені зяблики, солов’ї, синиці, деркачі, очеретянки, сороки, граки, ворони, шуліки. Багато комах: мошки, комари, ґедзі, метелики. На полях можна побачити жайворонків, граків. На луках – лелек, плисок, сірих чапель, інколи іволгу. На болотах, водоймах, у долинах річок – диких гусей, качок, куликів, вальдшнепів. З плазунів зустрічаються гадюки, ящірки, вужі. В річках водяться: карасі, лини, в’юни, окуні, щуки, коропи, лящі, соми.

Зменшення площі лісів, боліт призвело до загибелі таких тварин як тури, тарпани, бурі ведмеді.

Унікальні ландшафтні і природні об’єкти. „Кримок” – ботанічний заказник 434 га, Рубізьке лісництво. Ділянка мішаного лісу з переважанням дуба віком 40-50 років. У трав’яному покрові лісу зростають барвінок, конвалія та інші лісові рослини.

«Мальча» – ботанічний заказник, Рубізьке лісництво. Змішаний ліс віком 40-60 років. У лісовому трав’яному покрові значні запаси цінних рослин і, зокрема, барвінку, золототисячника, конвалії.

«Ананасове» – гідрологічний заказник 283 га, с. Хотівля. Болотний масив, що служить важливим регулятором водного режиму території.

«Буханицьке» – гідрологічний заказник, Староруднянське лісництво. Низинне осокове болото в заплаві річки Снов з багатою рослинністю і рідкісними угрупуваннями різних видів осок. Площа 30 га.

«Дігтярі-Варвини» – гідрологічний заказник, с. Хоробичі, с. Ваганичі, с. Хотівля. Болотний масив для збереження водного режиму місцевості. Площа 602 га.

«Жайворонок» – гідрологічний заказник, с. Полісся, Бутівка.

«Крюкова» – гідрологічний заказник, 243 га с. Тупичів та Великий Литвин. Свагново – осокове болото в заплаві річки Крюкова змішаного живлення.

«Макишинський» - гідрологічний заказник, 492 га, с. Макишин. Болотний масив для збереження природного гідрологічного режиму р. Снов.

Болото „Мох” – гідрологічний заказник с. Деревини та Лемешівка. Болотний масив у заплаві р. Терюхи, служить регулятором водного режиму річки.

«Панська лоза» – гідрологічний заказник с. Перепис та Деревини. Болотний масив у заплаві р. Терюхи, який має велике значення для збереження природного ходу гідрологічних процесів.

«Строхове» – гідрологічний заказник 29 га, с. Ільмівка, болото важливого водорегулюючого значення.

«Тарасове» – гідрологічний заказник, 9 га. Невклянське лісництво. Низинне осокове болото, має велике значення як регулятор рівня ґрунтових вод.

«Торфовище» – гідрологічний заказник с. Маки шин та Великий Дирчин. Торф’яне болото, цінне як регулятор водного режиму прилеглих територій.

«Широкий лог» – гідрологічний заказник, 411 га, с. Ільмівка та Володимирівка. Болотний масив у заплаві р. Крюкови, що має важливе значення в регулюванні водного режиму річки.

«Петрушин”»– гідрологічний заказник біля с. Івашівка. Торфове болото, цінне як регулятор водного режиму прилеглих територій.

Державні пам’ятники природи місцевого значення. «Дуб невклянський 1», ботанічний заказник. Дуб віком 300 років, висотою 30 м, окружність стовбура – 2,8 м.

«Дуб невклянський – 2», ботанічний заказник, с. Невкля. Дуб віком 150 років.

«Дуб тупичивський», ботанічний заказник, Тупичівське лісництво. Дуб-довгожитель, віком 560 років, висотою 27 м, окружність стовбурів 5 м.

«Сосни невклянські», ботанічний заказник с. Неволя, дві сосни по 150 років.

«Сквер городянський», ботанічний заказник 1 га, м. Городня. Старовинний міський сквер з гарматами, подарованими Петром І.

Ще в районі є такі заказники: Городянський дендропарк (ботанічний), парк «Дружби народів» (с. Сеньківка), Тупичівський, Ваганицький парки, ландшафтні заповідники «Вешка», «Кримок», Невклянське дача І та ІІ, Тупичівська дача І та ІІ.


К-во Просмотров: 186
Бесплатно скачать Курсовая работа: Ресурсно-рекреаційний паспорт Городнянського району