Курсовая работа: Шляхи розвитку інтересу до математики у розумово відсталих дітей

Математика як навчальний предмет містить необхідні передумови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, корекції інтелектуальної діяльності й емоційно-вольової сфери.

Формуючи у розумово відсталих учнів на наочній і наочно-діяльнісній основі перші уявлення про число, величину, фігуру, вчитель одночасно ставить і вирішує в процесі навчання математики завдання розвитку наочно-діяльнісного, наочно-образного, а потім і абстрактного мислення цих дітей.

На уроках математики в результаті взаємодії зусиль учителя та учнів (за направляючого й організуючого впливу вчителя) розвивається елементарне математичне мислення учнів, формуються і коригуються такі його форми, як порівняння, аналіз, синтез, розвиваються здібності до узагальнення й конкретизації, створюються умови для корекції пам’яті, уваги та інших психічних функцій.

В процесі навчання математики розвивається мовлення учнів, збагачується специфічними математичними термінами й виразами їх словник. Учні вчаться коментувати свою діяльність, давати повний словесний звіт про вирішення задачі, виконання арифметичної дії або завдання з геометрії. Все це вимагає від учнів більше відповідальності та усвідомленості своєї діяльності, їхні дії набувають узагальненого характеру, що, безумовно, має величезне значення для корекції недоліків мислення розумово відсталих школярів.

Навчання математики організує й дисциплінує учнів, сприяє формуванню таких рис особистості, як акуратність, наполегливість, воля, виховує звичку до праці, бажання працювати, вміння доводити будь-яку справу до кінця.

На уроках математики в процесі виконання практичних вправ (ліплення, обвідка, штриховка, розфарбовування, вирізання, наклеювання, конструювання та ін.) коригуються недоліки моторики дитини.

Навчання математики в спеціальній школі сприяє вирішенню й виховних завдань. Матеріал арифметичних задач, завдань з нумерації та з інших тем містить відомості про розвиток промисловості, сільського господарства, будівництва в нашій країні. Це розширює світогляд учнів, сприяє вихованню любові до Батьківщини.

Підготовка учнів до життя, трудової діяльності є однією з найбільш важливих задач навчання. Курс математики повинен дати учням такі знання й практичні вміння, які допоможуть краще розпізнати у явищах довколишнього життя математичні факти, застосовувати математичні знання до вирішення конкретних практичних завдань, які повсякденно ставить життя. Опанування вмінь лічби, усних та письмових обчислень, вимірювань, вирішення арифметичних задач, орієнтації в часі та просторі, розпізнавання геометричних фігур дозволять учням більш успішно вирішувати життєво-практичні задачі.

2. Формування інтересу до математики як обов’язкова умова успішного оволодіння математичними знаннями, вміннями та навичками у розумово відсталих учнів.

Оволодіння навіть елементарними математичними поняттями вимагає від дитини достатньо високого рівня розвитку таких процесів логічного мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, порівняння.

Спеціальні дослідження В.А.Крутецького показали, що для творчого оволодіння математикою як навчальним предметом необхідна здатність до формалізованого сприйняття математичного матеріалу (схоплення формальної структури задачі), здатність до швидкого й широкого узагальнення математичних об’єктів, відношень, дій, здатність мислити згорнутими структурами (згортання процесу математичного розмірковування), гнучкість процесів мислення, здатність до швидкої перебудови напряму мислительного процесу, математична пам’ять (узагальнена память на математичні відношення, методи вирішення задач, принципи підходу до них).

Саме ці здатності, необхідні для успішного оволодіння математичними знаннями, у учнів допоміжної школи розвинуті надзвичайно слабко. Відомо, що математика є одним з найбільш складних предметів для цієї категорії учнів. З одного боку, це пояснюється абстрактністю математичних понять, а з іншого, особливостями засвоєння математичних знань учнями.

Ускладнення в засвоєнні навчального матеріалу учнями допоміжної школи нерідко призводять до зниження їхнього інтересу до навчання. Особливо складним предметом стає арифметика.

Для успішного навчання й виховання розумово відсталих дітей необхідно в перші ж роки шкільного навчання розбудити їх інтерес до навчальних занять, зацікавити, мобілізувати їхню увагу, активізувати пізнавальну діяльність.

Вчителі допоміжної школи використовують з цією метою різноманітні методи й прийоми викладання арифметики, використовуючи яскравий дидактичний матеріал і наочні посібники, чим викликають у учнів практичний інтерес до процесу оволодіння предметом.

Найголовнішими методами й приймами, спрямованими на розвиток інтересу до математики, є наступні:

2.1. Доброзичливе ставлення вчителів до учнів, стимулювання й заохочення.

Враховуючи наявність у багатьох розумово відсталих стійкого негативного ставлення до процесу навчання взагалі і до математики зокрема, намагатися створити в учнів відчуття стабільних успіхів. На невдачі, помилки, труднощі увага майже не повинна звертатись. Учитель постійно наголошує на успіхах як особисто кожного учня, так і колективу в цілому. Спеціально відзначається позитивна тенденція не тільки у засвоєнні знань, а й у прагненні до цього переважної більшості дітей. Основною метою такого заходу є відродження та закріплення віри учнів у власні сили.

Особливе пожвавлення в класі викликають інсценовані математичні гуморески. Наприклад:

Перший учень:Скільки тобі років?

Другий:Одинадцять.

Перший:Так ще минулому тобі було п ’ ять!

Другий:А в цьому вже шість. А разом – одинадцять.

* * *

Перший учень (батько):Сходи, синку на базар, купи на одну гривню яблук. Попроси продавця вибрати добрі, це ж для гостей.

Другий (ведучий):Приносить Петро яблука.

Третій учень (Петро):Тату! Жодного поганого!

Батько:А звідки ти знаєш?

Петро:Так я кожне покуштував.

Таким чином створюється загальний позитивний настрій класу й кожного учня докрема, що стимулює учнів до занять математикою й пробуджує їхній інтерес до предмету.