Упродовж навчання потрібно повсякчас розширювати уявлення розумово відсталих дітей про значення математики у житті людей (починаючи з давніх часів). Дуже цікавими для дітей є відомості з життя видатних учених-математиків. Наприклад, учні з захопленням слухають історію життя Архімеда. Майже на кожному уроці, при першій нагоді, дітям потрібно наводити факти з історії, географії, природознавства та інших наук, які тісно пов’язані з математикою (про будівництво храмів та інших споруд, морські експедиції, торгівлю, тривалість життя та особливості життєдіяльності рослин і тварин тощо).

Математичні знання повинні знайти широке застосування і на уроках з інших дисциплін. Наприклад, на уроках ручної праці учні вирізають з паперу, ліплять з пластилину дидактичний матеріал для уроків математики, одночасно закріплюючи навички лічби. Вони обводять і вирізають геометричні фігури (квадрати, прямокутники, трикутники, кола), вчаться розрізняти й називати їх. У виготовленні саморобок з паперу, глини, пластиліну вони вчаться бачити, вирізняти й називати основні геометричні фігури й тіла, складати сюжетні композиції з геометричних фігур, орнаменти.

2.3. Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв ’ язків між навчальним матеріалом і життям.

Велике значення має розкриття у доступній формі прикладного значення математики в житті та трудовій діяльності людини (під час удосконалення технологій та виготовлення продукції, здійснення покупок і розрахунків за комунальні послуги, планування та ведення сімейного бюджету тощо). Особлива увага відводиться бесідам та розв’язанням арифметичних задач, спрямованих на розвиток економічних знань.

Знання, отримані на уроках математики, необхідно використовувати, закріплювати під час оволодіння учнями трудовою професією в учбових майстернях, на пришкільній дослідній ділянці, а також на промислових і сільськогосподарських підприємствах, де учні проходять виробничу практику, тобто зайняті корисною працею.

Педагогічні й психологічні дослідження виявляють, що розумово відсталі школярі, навіть володіючи знаннями, не завжди можуть ними скористатись під час виконання трудових завдань. Тому процес навчання математиці слід будувати таким чином, аби знання, отримані на уроках праці, а також життєвий та трудовий досвід учнів використовувати на уроках математики, підвищуючи інтерес учнів до вивчення цього предмету, показуючи життєву необхідність математичних знань.

2.4. Використання дидактичних ігор.

Одним з найефективніших способів розвитку інтересу до математики є використання дидактичних ігор та інших цікавих видів діяльності (змагань, математичних свят, викторин). Наприклад, з великим зацікавленням школярі рахують “ланцюжком”, розв’язують приклади “магічне поле”, відгадують кросворди та ін.

Потребу в грі у розумово відсталих дітей необхідно використовувати і спрямовувати з метою вирішення певних навчальних і виховних задач. Відомо, що якщо дитина зацікавлена роботою, позитивно емоційно настроєна, то ефективність заняття помітно зростає. Формування будь-яких навичок і вмінь у розумово відсталих учнів вимагає не лише великих зусиль, тривалого часу, але й однотипних вправ. Дидактичні ігри дозволяють одноманітний матеріал зробити цікавим для учнів, надати йому привабливої форми. Позитивні емоції, які виникають під час гри, активізують діяльність дитини, розвивають її довільну увагу, пам’ять. В грі дитина непомітно для себе виконує велику кількість арифметичних дій, тренується в лічбі, вирішує задачі, збагачує свої просторові, кількісні й часові уявлення, виконує аналіз і порівняння чисел, геометричних фігур. Дидактичні ігри, створені спеціально з навчальною метою, сприяють і загальному розвитку дитини, розширенню її світогляду, збагаченню словника, розвитку мовлення, вчать використовувати математичні знання у змінених умовах, в новій ситуації. Все це свідчить про велике корекційне значення дидактичних ігор.

На уроках математики дидактичні ігри з метою підвищення інтересу до навчання знаходять широке застосування при вивченні будь-якої теми. Створено велику кількість ігор, розвиваючих кількісні, просторові, часові уявлення і уявлення про розміри предметів. Добре відомі ігри “Весела лічба”, “Живі цифри”, “Арифметичне лото” (доміно), “Драбинка” та ін. Наведемо приклади деяких з них.

Гра в лото.

Матеріал гри: карточки (8х4 см), які поділені на чотири рівні частини. В кожній частині карточки намальовані предмети або геометричні фігури різних розмірів. Трафаретки предметів або геометричних фігур, рівні за розміром намальованим на карточках.

Зміст гри: кожний учень повинен підібрати до намальованого на карточці предмета такої ж величини трафаретку. Потім вчитель перевіряє, чи правильно діти розставили трафаретки на карточках лото.

Весела лічба.

Матеріал гри: прямокутники з числами. В квадратах записані числа від 1 до 10 в 1 класі, а в ІІ – від 1 до 20.

4	6	10	2
9	3	7
1	8	5

Зміст гри: змагаються два учня. Хто швидше назве й покаже числа по порядку від 1 до 10 (від 1 до 20), той і переміг.

Мовчанка.

Матеріал гри: таблички з цифрами, числові фігури.

Зміст гри. Вчитель показує табличку з цифрою, наприклад, 8. Кожен учень повинен показати дві числові фігури (з зображенням кружечків). Сума їх повинна складати вісім. Вчитель жестом викликає послідовно до дошки учнів, які дали різні варіанти складу числа. Учні записують ці варіанти на дошці.

Живі приклади

Матеріал гри: карточки з числами і арифметичними знаками або цифрові каси.

Зміст гри: до дошки виходять чотири учні. Кожному видається карточка або з цифрами, або з арифметичними знаками. Учні повинні, тримаючи карточки в руках, стати так, щоб вийшов арифметичний приклад. Знак віднімання або діління ускладнює завдання, оскільки учні повинні думати над тим, як їм стати, аби ці дії можливо було виконати. Учні класу вирішують приклад, і той, хто швидше за всіх це зробить, виходить до дошки і стає з відповіддю після знаку рівності. Інші перевіряють.

2.5. Ïîñò³éíà àêòèâ³çàö³ÿ ï³çíàâàëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³.

Як у загальній, так і у спеціальній психолого-педагогічній літературі підкреслюється, що розвиток у дітей пізнавальних інтересів неможливий без активізації пошукової діяльності мислення. Вирішенню цієї проблеми сприяє використання спеціальних завдань та вправ. Наприклад:

1. Завдання на просторові уявлення:

- Прибери лише одну паличку, щоб лишилося три квадрати (мал. 1):

Малюнок 1

- Знайди 14 квадратів (мал. 2):

Малюнок 2

2. Завдання на упорядкування.

- Розташуй геометричні фігури у будь-якому порядку (квадрат, трикутник, шестикутник, коло, п ’ ятикутник) (мал. 3):

Малюнок 3

3. Завдання на групування чисел, предметів та геометричних фігур.