Курсовая работа: Системи модульно-розвивального навчання

Зрозуміло, що зростати за роки шкільного життя особистість з такими якостями – завдання досить складне, але іншого шляху немає, якщо ми хочемо гідно жити в сьогоднішньому і завтрашньому суспільстві.

Розвиток особистості – це розвиток системи «людина – світ». Щоб освіта стала якісною, необхідно, щоб навчальний процес школяра наповнився системою заходів взаємодії з суспільством, з предметним світом взаємодії людини у світі, де школяр здійснює активну діяльність, у процесі якої він стає самим собою.

Тому перебудова народної освіти орієнтує свою діяльність школи і, зокрема, закладів нового типу – гімназій на формування творчої особистості, і розвиток пізнавальної самостійності і активності учнів у навчальному процесі, формування в них творчого мислення, виховання інтересу до навчання, мотивації учіння. Реалізація цих завдань пов’язується з принципом розвивального навчання і знаходить безпосередній вихід на проблему вдосконалення форм і методів навчання.

Логічним етапом подальшого вдосконалення освіти в гімназії є перехід до завершених (модульних) технологій розвивального навчання. Протягом останніх десятиліть у зарубіжній та вітчизняній освіті набувають розповсюдження різні версії завершених (модульних) технологій навчання.

Модульно - розвивальна система навчання розв’язує ряд протиріч, які повною мірою не може розв’язати класно-урочна система навчання, а саме:

1) між колективним способом організації навчання та індивідуальним темпом навчально-пізнавальної діяльності учнів;

2) між необхідністю диференціації освіти та одноманітністю змісту й технологій навчання;

3) між пояснювально-ілюстративним способом викладання та діяльнісним характером учня.

Порівняльна характеристика цих систем має такий вигляд(схема1)

Схема 1

Класно-урочна Модульно- розвивальна

система система

Соціально-культурна.

Соціально-культурний досвід людства: наука, культура, фізична діяльність, розумова діяльність, світогляд, мистецтво.

Навчальний курс

Навчальний предмет, як проекція відповідної науки.

Основи наук є змістовно-інформаційним базисом.

Пізнавально-інформаційна.

знання уміння знання цінності норми

Практично реалізує психолого-педагогічний зміст цілісного модульно-розвивального процесу за законами сценічного мистецтва: зав’язка-розвиток подій-кульмінація-згасання подій-розв’язка.

Науково проектує цілісний модульно-розвивальний процес, як технологічно довершене домінування рівнів пошукової активності учнів: пізнавального, регуляційного і духовного.

Організовує навчально виховний процес, як передачу теоретичних знань і способів за законами соціального учіння: актуалізація знань – повідомлення нових – закріплення – оцінювання – практичне застосування.

Планує педагогічну діяльність згідно програми, підбирає форми, методи і засоби прийомів навчальної співпраці з учнями на уроці.

--

Міні-модуль (30-, 25-, 20 хв.)

Традиційний урок (45 хв.)

Серед відомих вчених-педагогів і психологів, міжнародних експертів освітніх систем – модульна система навчання оцінюється, як найбільш демократична для освітніх нормативів. Бо модульні технології інтегрують у модернізованому вигляді виправдані методичні підходи:

а) розвивального навчання з випереджаючим вивченням теорії;

б) вивчення матеріалу збільшеними блоками;

в) дослідницько-пошукової діяльності учнів;

г) програмового навчання;

д) проблемної організації занять;

е) індивідуально-диференційованої освіти.

Не випадково ЮНЕСКО визнали модульне навчання, як прийняту і ефективну технологію освіти для навчальних закладів з високим рівнем кадрового та технологічного забезпечення і для тих, хто таким потенціалом не визначається.

Головна мета модульного навчання – це суттєва активізація учнівської праці, тобто перенесення центру тяжіння на самостійну, навчало-пізнавальну діяльність, самого учня – від свідомої мотивації, через засвоєння умінь та навиків до формування нових духовних моральних і етичних норм, цінностей, перехід до вищого рівня розвитку всіх складових інтелекту; вербально-лінгвістичної, логіко-математичної, візуально-просторової, моторно-рухливої, музично-ритмічної, міжособистісної (комунікативної), внутріособистісної (позитивна, психічна діяльність на рівні почуттів, емоцій, переживань, самоаналізу, інтуїції ). Учитель при цьому все більше виконує роль консультанта і авторитетного експерта, організатора навчальної діяльності, а не нескінченого транслятора нової інформації.

У відповідності з технологічним підходом до освітнього процесу, що розробляється зарубіжними і вітчизняними вченими, зокрема Л.В.Фурманом, педагогічній системі має бути задана нова технологічна спрямованість, центр уваги при цьому – навчально-пізнавальна діяльність самого учня, а не різного змісту методичні розробки; цілеполягання, як основи педагогічної системи при умові, що учні самі формулюють проблему формування себе як особистості; діагностичність цілеполягання і об’єктивного контролю результатів.

Відповідно до логіки нової філософії освіти і до логіки завершених (модульних) навчальних технологій, викладання математики в Козівській гімназії ім. В. Герети будується на системі принципів, як можна класифікувати на три групи, а саме:

1.Принцип формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності.