Курсовая работа: Центристські партії в політичній системі сучасної України

Студентка групи МК-341 Косова А.С.

Науковий керівник доц. Новакова О.В.

м. Луганськ, 2007

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………. С. 3Розділ І. Політиний центризм як категорія політичної науки……………. С. 6

1.1. Підходи до визначення сутності політичного центризму……… С. 6

1.2. Критерії розмежування ліво- та правоцентризму………………. С. 11

Розділ ІІ. Центристські партії у політичній системі сучасної України…..С. 15

2.1. Особливості політичного центризму на українському грунті…..С. 15

2.2. Центристські партії в партійно-політичному спектрі сучасної

України……………………………………………………………………….С. 21

Розділ ІІІ. Тенденції та перспективи розвитку політичного центризму в Україні…………………………………………………………....С. 26

Висновки……………………………………………………………………..С. 31

Посилання…………………………………………………………………….С.34 Список використаної літератури……………………………………………С.37

Вступ

Актуальність теми. Сьогодні Україна переживає складний період трансформації суспільства, в країні відбувається затвердження нових принципів державності. Становлення предстваницької демократії в Україні, нерозривно пов’язаної з парламентаризмом, ввело в політичний та науковий лексикон таке поняття як «політичний центризм». Вивчення динаміки, еволюції та специфіки політичного центризму у цілому і конкретно в Україні приймає особливе значення.

На фоні нової політичної ситуації, що склалася на весні 2007 року, все більш актуальніше звучить тема центризму в українскій політиці. Це пояснюється напруженим очикуванням в суспільстві змін до кращого, які пов’язують із новими позачерговими виборами до Верховної Ради. В парламентських кулуарах слова «центр», «центрист» є чи не самими вживаними.

Поняття «політичного центру» широко використовується в західних дослідженнях, в журналістських матеріалах, присвячених партійним системам різних країн. Сама ідея центристських партій є досить привабливою для політиків, часто сприймаючих термін «центр» як позитивний ярлик для своїх організацій. Так, наприклад, ця назва була засвоєна колишніми аграрними партіями країн Скандинавії, рядом нових партій у демократіях Південної Європи та країн Балтії та ін.

Серед вчених як у нашій країні, так і на Заході існують багато різних підходів до вивчення даного феномену, але до сих пір немає єдиної думки відносно його сутності.Політологи, публіцисти, політики, вчені використовують цей термін, вкладуючи в нього абсолютно різний зміст.

Отже, вивчення як загальнотеоретичних положень політичного центризму, так і його практичних проявів в українській політиці є однією з найбільш актуальних задач сучасної політичної науки.

Мета і завдання дослідження. Основною метою курсової роботи є аналіз центристських партій сучасної України.

Визначена мета конкретизована такими завданнями:

- дослідити основні підходи до визначення сутності політичного центризму як категорії політичної науки;

- виявити критерії розмежування ліво- та правоцентризму;

- розглянути особливості політичного центризму на українському грунті;

- проаналізувати центристські партії в партійно-політичному спектрі сучасної України;

- встановити перспективи та тенденції розвитку політичного центризму в Україні.

Об ¢ єктом дослідження даної роботи є концепт політичного центризму як категорії політичної науки.

Предметом дослідження даної роботи є центристські партії як суб’єкт партійно-політичної системи сучасної України.

Джерельну базу даної роботи складають досягнення світової суспільно-політичної думки, що містять у собі твори прогресивних політологів, соціологів, філософів, просвітителів; політологічні та соціологічні дослідження; праці вчених опубліковані в пресі.

Інтерес до проблеми політичного центризму суттєво збільшився в наукових і журналістських колах, у середовищі активних учасників політичного процесу вже в 1993 р., коли Президент України Л. М. Кравчук одним із перших заявив про необхідність впровадження і реалізації його ідейних засад. На думку екс-Президента, це дозволило б закласти надійний фундамент на шляху формування перспективної моделі політичних відносин, спроможної зняти проблему перманентного політичного протистояння як у межах парламентської діяльності, так і у взаємодії гілок влади. Усвідомивши перспективність, а радше - вигідність цього нововведення, фактично в унісон із закликом Президента майже всі помірковані політичні партії й окремі політичні діячі демократичного штабу наввипередки почали проголошувати себе центристами, відданими ідеям толерантності, злагоди, прагматизму, співробітництва тощо. Сьогодні важче знайти противників ідеології центризму, аніж її прихильників.

Розділ І

Сутність політичного центризму як категорії політичної науки

1.1. П ідходи до визначення політичного центризму

В політичний лексикон термін «центризм» увійшов у зв’язку із подіями Великої французьської революції XVIII ст., коли в залі засідань національної асамблеї – парламенту Франції – праворуч від головуючого розташовувались консерватори (прихильники монархії), луворуч – радикали, які обстоювали ідеї загальної рівності, а помірковані займали місця в центрі зали – посередині між консерваторами та радикалами. В наступному поняття політичного «центру» традиційно вживалось для визначення серединної позиції політичної сили по відношенню до наявних альтернатив. Більшість дослідників центризму згідні з тим, що центризм не має постійного та незмінного змісту: в різні історичні періоди, в різних суспільствах він набуває особливих форм.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--