Курсовая работа: Вибір стратегії розвитку ВАТ "Миколаївцемент" за методом фірм "Дженерал Електрік" — "МакКінсі"

Однак доцільніше розглядати стратегію як сукупність запланованих дій і необхідних поправок у випадку непередбачених обставин. Зміни можуть відбуватися так швидко, що менеджер не встигне передбачити всі стратегічні дії і, відповідно, реалізувати стратегію без внесення необхідних змін. Хоч у випадку, коли менеджер ігнорує необхідність формування стратегії, організація зазнає ще більших втрат.

Отже, стратегія водночас є проективною (спрямованою) і реактивною (адаптованою до змін).

Стратегія має кілька відмітних рис:

Процес вироблення стратегії не завершується якою-небудь негайною дією, а встановленням загальних напрямків на забезпечення росту і зміцнення позицій підприємства;

Сформульована стратегія повинна бути конкретною;

У ході формування стратегії не можна передбачати всі можливості через неповну й неточну інформацію про різні альтернативи;

Конкретної стратегії не можливо досягти без зворотного зв'язку;

Орієнтир – це ціль підприємства, а стратегія - це засіб її досягнення.

Стратегію організації вважають центральним поняттям у теорії стратегічного менеджменту. На рисунку 1.2 показано яке місце відводиться стратегії зростання у стратегічному менеджменті.

Рис.1.2 Зміст основних елементів стратегічного менеджменту

1.2 Сутність, види стратегій розвитку підприємства, їх переваги та недоліки

Будь-яка стратегія підприємства розробляється під певні цілі, саме різноманітність цілей визначає широку типологію стратегій. Однак відомі класифікації стратегій спираються скоріше навіть не на цілі підприємств, а на їх діяльність в окремій сфері економічних відносин, що пов’язано з унікальністю підприємств як за набором ресурсів, так і за варіантами обраних управлінських рішень. Таким чином, необхідна розробка такої класифікації стратегії, яка б могла визначити належність стратегії підприємства до одного класу з урахуванням стану його основних параметрів, які будуть задаватися за допомогою мети, зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, ресурсів, які є в його розпорядженні.

Керуючись основними вимогами до класифікації стратегій виділимо базові класифікаційні ознаки стратегії:

- динаміка цільових параметрів моделі поведінки підприємства;

- рівень прийняття стратегічних рішень;

- пріоритетний тип керування системою;

- походження, логіка розвитку й реакція на зміни зовнішнього середовища;

- ступінь ризикованості стратегії;

- тип ресурсів, які необхідні для реалізації стратегії;

- часовий інтервал стратегічного планування.

Розрізняють наступні три типи корпоративних стратегій :

стратегія стабільності (зосередження на існуючих видах діяльності і їх підтримання)

стратегії зростання (проведення активних заходів з метою збільшення обсягів продаж, частки ринку,розширення сфер діяльності)

стратегія скорочення (відмова від інвестицій і довгострокових цілей, скорочення або ліквідація організації).

Якщо підприємство займає стійкі ринкові позиції, стабільний розвиток і має на меті подальше зростання обсягів збуту, прибутку та масштабів діяльності, воно має три шляхи:

- Інтенсифікація існуючих можливостей та ресурсів фірми – інтенсивний ріст;

- Об’єднання зусиль з іншими підприємствами – інтегративний ріст;

- Вихід в інші сфери бізнесу, які не пов’язані з основною діяльністю підприємства – диверсифікаційний ріст .