Курсовая работа: Використання комп ютера на уроках навчання грамоти

До уроків навчання грамоти ставляться загальнодидактичні і спеціальні методичні вимоги.

Загальнодидактичні вимоги:

а) виховний характер уроку, чіткість виховної мети: які моральні якості будуть розвиватися на даному уроці;

б) чіткість навчальної мети уроку: що нового діти дізнаються, чого навчаються, які навички і вміння будуть розвиватися, яка стадія розвитку цих умінь і навичок, який буде рівень їх пізнавальної активності, мислення, який буде етап вивчення теми і т. ін.;

в) наступність і перспективність уроку, його зв’язок із попередніми і наступними уроками, його місце серед уроків з даної теми, з даного розділу програми;

г) розмаїття методичних засобів і прийомів роботи, варіативність роботи над матеріалом, залежність вибору методичних засобів від характеру матеріалу і завдань навчання, доступність методики – її цікавий та ігровий характер;

г) диференційований та індивідуальний підхід до учнів у процесі уроку; наявність зворотного зв’язку (від учнів – до вчителя) на всіх етапах уроку;

д) навчання учнів прийомів розумової праці („вчити учитися”), тим умінням, які є необхідною умовою успішного навчання в школі;

є) обов’язкові також й інші дидактичні вимоги – науковість, доступність матеріалу і т. ін.

Спеціальні (методичні) вимоги:

а) обов’язковою умовою будь-якого уроку рідної мови є турбота вчителя про мовленнєве середовище: на уроці має звучати правильне, виразне, образне, точне, логічне мовлення; панувати атмосфера культури мовлення. Усе, що використовується на уроці, має бути зразковим і за формою, і за змістом. Кожний урок має виховувати „мовне чуття”, любов до рідної мови, до живого, яскравого, виразного слова;

б) на кожному уроці, як читання, так і письма, обов’язково повинна мати місце робота з розвитку мовлення учнів: збагачення, уточнення і активізація словника, складання і аналіз речень, робота над словосполученням, усні висловлювання, переказ, читання напам’ять, драматизація і т. ін.; часто ці види роботи переплітаються з іншими – зі звуковим аналізом і синтезом, із читанням, письмом і т. ін.;

в) на кожному уроці читання і письма необхідними елементами повинні виступати різноманітні прийоми звукового і буквеного аналізу і синтезу – підготовка до читання або, що важливо, письма, а також самостійні вправи;

г) безпосередня робота для формування умінь і навичок читання і письма повинна займати приблизно 2/3 уроку за часом (у поняття „читання” входить підготовча робота перед читанням, а також аналіз змісту прочитаного; це можна сказати і про поняття „письмо”);

г) на кожному уроці читання і письма має використовуватися матеріал для зразка – додаткові тексти для усної роботи: уривки з творів поетів, письменників української і зарубіжної літератури, фольклорні твори;

д) уроки читання і письма складають нерозривну єдність: урок читання готує учнів до уроку письма, а урок письма є продовженням попереднього уроку читання, тобто реалізується принцип наступності і перспективності.

Ці вимоги можуть розглядатися одночасно як критерії оцінки запланованого чи проведеного уроку і як орієнтовна схема аналізу уроку.

Загальна структура уроку опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: „Звуки [р], [ p ’], позначення їх буквою „ер”, тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти – від звука до букви.

Урок, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:

1. Повторення вивченого на попередньому уроці.

Види робіт:

- читання учнями напам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву;

- розгадування загадок;

- словниково-логічні вправи;

- розв’язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків;

- конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень;

- алфавітне називання вивчених літер;

- розпізнавання знайомих літер серед інших і т. ін.

2. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.