Курсовая работа: Визначення динамічних похибок вимірювань

Вступ

1. Характеристики точності та правильності вимірювань

2. Практична частина

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Додаток А. Розв’язок диференційного рівняння в пакеті Maple 7

ВСТУП

При проведенні вимірювань завжди виникає перехідний процес, при якому сигнал на виході засобу вимірювання суттєво змінюється в часі. Це пояснюється інерційними властивостями засобу вимірювання, які зумовлюють виникнення динамічної похибки – складової похибки вимірювання, що виникає додатково до статичної похибки при проведенні динамічних вимірювань.

Динамічна похибка представляється через динамічні характеристики та визначається як миттєва різниця значення вихідного сигналу, розрахованого за вхідним сигналом, і миттєвого значення вихідного сигналу в даний момент часу.

Для визначення динамічної похибки необхідно знайти повні динамічні характеристики засобу вимірювання, а саме диференціальне рівняння, перехідну, імпульсну, амплітудно-частотну та фазочастотну характеристики, оскільки саме повні динамічні характеристики однозначно визначають зміни вихідного сигналу засобу вимірювання при будь-яких змінах у часі вхідного сигналу або впливних величин.

1. ХАРАКТЕРИСТИКИ ТОЧНОСТІ ТА ПРАВИЛЬНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ

Точність вимірювань – це характеристика її якості, що відображає близькість результату вимірювань до істинного значення вимірюваної фізичної величини. Точність виражають оберненим значенням модуля відносної похибки вимірювання

. (1.1)

Точність засобу вимірювальної техніки характеризується його класом точності – узагальненою характеристикою, що визначається границями допустимої основної та зведеної похибок, а також іншими характеристиками, що впливають на його точність, значення яких регламентується.

Засобам вимірювань з двома чи більшою кількістю діапазонів вимірювань даної фізичної величини допускається присвоювати два і більше класів точності. Засобам вимірювання, що призначені для вимірювання двох і більше фізичних величин, також допускається присвоювати різні класи точності для кожної фізичної величини.

Границі допустимих основної та додаткової похибок засобів вимірювання встановлюють у формі абсолютних, зведених або відносних значень, залежно від характеру їх зв’язку з інформативним параметром вхідного чи вихідного сигналів.

Границі допустимої абсолютної основної похибки встановлюють за формулами

(1.2)

. (1.3)

де – границі допустимої абсолютної основної похибки, що встановлена в одиницях вхідної чи вихідної величини або умовно в поділках шкали; – значення вхідної чи вихідної величин засобу вимірювання чи кількість поділок шкали; і – додатні числа, які не залежать від .

Границі основної зведеної похибки встановлюються за формулою

, (1.4)

де – границі допустимої зведеної основної похибки; – границі допустимої абсолютної основної похибки; – нормувальне значення, яке вибирають залежно від характеру шкали; – абстрактне число з ряду [1; 1,5 (1,6); 2; 2,5 (3); 4; 5; 6] .

Значення, які стоять у дужках, для засобів вимірювань, які розробляються заново, не використовуються.

Нормувальне значення для засобів вимірювання з рівномірною, практично рівномірною чи степеневою шкалою і для вимірювальних перетворювачів встановлюють такими, що дорівнюють: більшій з границь вимірювань; більшому з модулів границь вимірювань, якщо нульове значення знаходиться всередині діапазону вимірювань (для електровимірювальних приладів допускається встановити таке значення, що дорівнює сумі модулів границь вимірювань).

Для засобів вимірювання фізичної величини, для яких прийнята шкала з умовним нулем, нормувальне значення дорівнює різниці границь вимірювань.

Для вимірювальних приладів з суттєво нерівномірною шкалою нормувальне значення встановлюють рівним всій довжині шкали або її частині, що відповідає діапазону вимірювань. При цьому границі абсолютної похибки встановлюють, як і довжину шкали, в одиницях довжини.

Границі допустимої відносної похибки встановлюються за формулою:

(1.5)

, (1.6)

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--