Курсовая работа: Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці
В інших випадках старе значення продовжує співіснувати з новим, і в таких випадках виникає багатозначність або полісемія.
Дуже важливо розрізняти між лексичним значенням слова у мовленні та його семантичною структурою у мові. Значення у мовленні контекстуально. Якщо досліджувати, наприклад, слово bother у нижчеслідуючому: Lifedoesn’toftenbothertobecharmingsincechildhoodhaspassed (Braine), ми бачимо його у у певному контексті, що уособливлює його і робить можливим тільки одне значення: “totakethetrouble”. Це поняття отримує іронічне емоційне забарвлення, яке викриває протагоністичний погляд на життя як цинічний і песимістичний. Це забарвлення слова botherпоєднується із загальноприйнятим стилістичним тоном. Так як будь-яке слово фактично має тільки одне значення, воно моносемантично, але воно може нести складене поняття або емоції багатьох видів.
Полісемія існує тільки в мові, але не в мовленні. Сумарні підсумки багатьох контекстів, де слово може зустрітися, дозволяє нами простежити і записати випадки ідентичного значення і випадки розходження у значенні. Вони регіструються і класифікуються лексикографами і їх можна знайти у словниках.
Наприклад, ми читаємо, що botherмає два значення як дієслово:
1). to worry or to cause trouble
2). to take trouble
Слово, яке має більш, ніж одне значення у мові, називається полісемантичним.
Полісемія не пов’язана з комунікативною функцією мови, тому що в кожному окремому випадку ситуація і контекст, тобто, середовище слова, залишає тільки одне з усіх можливих значень і робить мовлення однозначним.
Полісемія наслідувальна у самій природі слів або понять, тому що вони завжди містять у собі узагальнення декількох рис об’єкту. Деякі з цих рис притамані й іншим об’єктам. Звідси можливість ідентичних назв для об’єктів, яким властиві загальні риси.
Таким чином, полісемія – це характеристика багатьох слів у багатьох мовах, якими б різними вони не були. Але вона більше властива англійській мові, ніж російській, завдяки односкладовій природі англійських слів та домінуючій кількості кореневих слів.
Чим більше відносна частотність слова, тим більше число елементів, які складають семантичну структуру, тобто тим більш полісемантичим воно є. Ця регулярність, звісно, статистична, а не стала.[8]
РОЗДІЛ 2
Методична розробка з теми “Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці”
Як ми на практиці можемо застосувати вищесказане? У будь-якому класі на будь-якому уроці учні і перекладають тексти, і пишуть твори, і складають діалоги та монологи, – тож, загалом, зі значенням слова учні так чи інакше стикаються на кожному уроці, самі того не підозрюючи.
Більш того, вони так чи інакше стикаються із різними типами значень – і граматичним, і лексичним, і денотативним і конотативним, тому що майже кожному слову властиві ці значення.
На граматичне значення особливу увагу потрібно звертати при вивченні таких тем, як множина іменників, присвійний відмінок іменників, порівняльні ступені прикметників, прислівників тощо. Вже тут потрібно знайомити учнів з поняттям граматичного значення слова. А зважаючи на те, що ці теми починають вивчати вже на молодшому етапі вивчення англійської мови, то й поняття це вводиться на цьому ж етапі, але, звичайно, адаптоване під рівень учнів.
Наприклад, при вивченні граматичної теми “Множина іменнників” потрібно завважити, що іменники у множині мають граматичну категорію множини, яка виражається закінченням –s у більшості випадків. Але існують також такі слова, граматична категорія яких виражається по-іншому (men, women, teeth, geeseetc). Так, у школі це пояснюється, але потрібно акцентувати увагу саме на тому, що множина – це окрема граматична категорія, тобто слова у множині становлять окремий граматичний клас. У цьому випадку доречно дати мовні вправи з таким завданням: “Визначте, які з перелічених іменників належать до граматичного класу множини”. Важлива саме така постановка питання – таким чином акцент буде робитися саме на тому, що множина – це граматичний клас. Або такий вид вправи – знайдіть у тексті слова, що належать до граматичного класу множини.
Таким же чином пояснюються і інші теми, зазначені вище (присвійний відмінок іменників, порівняльні ступені прикметників, прислівників тощо).
З лексичним значенням учнів знайомлять вже з вивченням першого слова англійською мовою і надалі, тому що це відбуток предмета реальної дійсності, воно стає фактом мови внаслідок утворення постійного зв’язку змісту з формою, у якій воно реалізується, входить до струкури мовної одиниці як ознака, спільна для всіх мовних ситуацій. Лексичне значення – це не засіб реалізації якоїсь величини, а її наявність. Тому не потрібно спеціальне цілеспрямоване впровадження цієї теми на уроках – вона впроваджується так чи інакше, без неї неможливе саме вивчення англійської мови.
При реалізації продуктивних видів мовленнєвої діяльності необхідно володіти лексико-смисловими та лексико-тематичними асоціаціями, співвідносити нові слова з раніше засвоєними, вибирати потрібне слово з синонімічних та антонімічних порівнянь, вибирати еквівалентні поняття, прогнозувати на рівні форми та змісту, пристосовуватися до індивідуальної здатності того, хто говорить і володіти швидкою реакцією правильно використовувати слова, враховуючи норми мови та ситуації спілкування.
Для рецептивних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання – необхідно співвідносити зоровий образ з семантикою, долати спрямованість уваги на внутрішнє артикулювання, диференціювати антонімічні та синонімічні явища, володіти механізмом рецептивного комбінування, користатися словотворчою і контекстуальною здогадкою, миттєво визначати графічний образ по звукомоторному, широко використовувати прогнозування.
Для обох видів мовленнєвої діяльності потрібно перш за все і найголовніше – розуміти, що таке лексичне значення слова.
Лексичні одиниці завжди вводяться або в тексті, або в бесіді, або в ситуаціях. Тільки на самому початку навчання – у реченнях.
З денотатами і коннотатами ми стикаємося, коли починаємо вивчати мову глибше – коли підвищується складність текстів, і таким чином виникають відтінки значень слів. Коннотація – це відносна комунікативна цінність мовної одиниці, яка часто знаходиться поза концептуальним змістом, тому це недосяжно для молодшого рівня навчання, і починати це вивчати потрібно, починаючи з середнього етапу.
Це явище складніше. Тут вже потрібно привчати дітей до того, що необхідно більше уваги приділяти відтінкам значення. Потрібно дати дітям поняття про коннотацію – те, що слова можуть мати не тільки своє пряме значення, але й додаткове значення – емоційне забарвлення – у певному контексті. Потрібно дати дітям вправи на розрізнення значень слів в різних контекстах. Наприклад, завдання будуть звучати таким чином: “Послухайте і порівняйте, яке емоційне забарвлення – коннотативне значення – одного й того ж слова у декількох реченнях:
1. – She is afraid of mice! She is a real woman!
2. – She took care of him up to his death… She is a real woman.
3. – She looks so gorgeous in her evening gown! She is a real woman!
Учні повинні визначити, що денотативне (пряме лексичне) значення слова “жінка” – особа жіночої статі; у першому реченні коннотативне значення (або, якщо в них викликає непорозуміння цей науковий термін, можна використати фрази типу “емоційне забарвлення” – але краще з самого початку привчати їх до цього терміну, тому що він найточніше характеризує явище) – означає “панікер, боязлива (coward)”; у другому – “чуйна, лагідна, дбає про ближнього (soft, tender, caring)”; у третьому – “леді (lady)”.
Можна навести безліч таких прикладів і знайти у підручниках безліч вправ такого типу, але, на жаль, з іншим завданням. Потрібно змінити завдання і довести визначення денотату та коннотату до автоматизма, щоб учнів не лякали ці поняття.
Поняття про мотивацію слів потрібно давати тільки на старших етапах навчання. Це явище пояснюється тільки у випадку зіткнення з ним у процесі навчання – такі випадки будуть зустрічатися часто при вивченні нової лексики, тому потрібно вводити поняття мотивацїї цілеспрямовано, але знову ж таки, невеликим об’ємом інформацїї. Потрібно пояснити, що таке мотивація, яким чином вона пов’язана зі значенням слова і чому їй приділяють таку увагу. Також розкрити, наскільки важливо розуміти цю проблему у лексикології, щоб вивчати англійську мову.