Курсовая работа: Значення слова. Зміна значення слова. Причини та джерела семантичної зміни значення слова
Виконала:
студентка спеціальності «Переклад»
Передерій О.М.
ЧЕРКАСИ – 2011
ЗМІСТ
лінгвістика англійська слово полісемія контекст
ВСТУП
1. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
2. ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
2.1 Причини
2.2 Природа семантичної зміни
2.3 Результати семантичної зміни
2.4 Роль семантичних змін
3. ПОЛІСИМІЯ Й КОНТЕКСТ
3.1 Полісемія
3.2 Полісемія в звя`зку з контекстом
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
ВСТУП
Слово - основна структурно-семантична одиниця мови, що служить для найменування предметів і їхніх властивостей, явищ, відносин дійсності, що володіє сукупністю семантичних, фонетичних і граматичних ознак, специфічних для даної мови. Слово як елемент мови, що виражає окреме поняття, може бути однозначним й багатозначним, тому що кількість предметів і явищ зовнішньої дійсності, відбитих у свідомості людини, незмірно більше, ніж слів, що позначають ці предмети і явища. При цьому значеннєва структура слова утворює не просту сукупність значень і вживань, а деяку систему взаємозалежних і взаємообумовлених елементів. Цей матеріал є досить цікавий для дослідження.
Тому я обрала тему: Значення слова. Зміна значення слова. Причини та джерела семантичної зміни значення слова.
Я використовувала при написанні роботи такі наукові джерела як: И.В. Арнольд «Лексикология современного английского язика», В.В. Бушкова «Порівняльна лексикологія англійської та української мов: конспект лекцій», В.В. Виноградов «Основные типы лексических значений слова», В.Г. Гак «Семантическая структура слова», С.Д. Кацнельсон «Зміст слова, значення й позначення», Ф.А. Литвин «Багатозначність слова в мові», В.К. Мюллер «Англо-український словник», З.А. Харитончик «Лексикологія англійської мови», «The New Oxford English Dictionary», 13 vol. та інші.
Актуальність роботи полягає в тому, що явище значення слова містить у собі дуже багато аспектів і вимагає більш глибокого дослідження. Вивчення такого явища в лексикології є цікавим і особливо потрібним у цей час в зв'язку з величезною (і зростаючою) кількістю багатозначних слів як в англійській, так і інших мовах.
Мета дослідження - показати, як значення і його місце в значеннєвій структурі загальновживаного слова співвідносяться з контекстуальними умовами його реалізації в порівнянні з не термінологічним значенням того ж слова. Дослідженню піддали англійські іменники, у яких у значеннєвій структурі є як загальновживані, так і спеціальні значення.
Дане дослідження ставить перед собою наступні завдання: узагальнити й систематизувати проблеми лексико-фразеологічного характеру англійської мови й способи їхнього рішення при перекладі на українську мову; дати загальне поняття значення слова і його видів, вивчити зміну значення слова, причини й природу семантичної зміни.
Практичне значення роботи полягає в тому, що вона містить багато яскравих прикладів із добутків відомих англійських і американських письменників, приводиться безліч дефініцій зі словника В.К. Мюллера, що наочно демонструє поширеність зміни значення слова, полісемії - як десятиліття (і навіть сотні років) тому, так і в сучасній англійській мові.
1. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
Слово має не тільки зовнішню (звукову) сторону, але й зовні виражене значення (значеннєво-емоційний зміст). Розглядаючи питання про двобічність слова, варто зупинитися на самому характері цього зв'язку між звучанням слова і його значенням. Зв'язок між звучанням і значенням слова в принципі умовний, довільний, або невмотивований. Так, наприклад, немає ніякого, по природі, зв'язку між значенням стіл і звучанням table. Як відомо, у різних мовах зі значенням стіл зв'язані різні звукові комплекси: в англ. table, у рос. cтол, у нім. Tisch. Що стосується більш складних утворень, то в них крім принципу умовності (тому що в складні утворення входять прості одиниці) на перше місце виходить принцип вмотивованості. З поняттям вмотивованості співвідноситься термін "внутрішня форма слова", під якою розуміється мотивування лексичного значення слова з його словотворчою і семантичною структурою. Внутрішня форма слова розкриває яку-небудь ознаку предмета, на основі якої відбулося найменування. Так, наприклад, птах горихвістка, яка вразила людину своїм надзвичайно яскравим, що ніби горить хвостом. Ця ознака, що вразила, й була покладена в основу назви даного птаха.
Слово, як одиниця мови, являє собою утворення, що має як звукову сторону, так і сторону значеннєву, семантичну. Основні ознаки індивідуальності, закінченості слова варто шукати, виходячи з розуміння слова як основної одиниці словникового складу мови й разом з тим такої одиниці, що здатна граматично змінюватися й граматично з'єднуватися в пропозиції, у зв'язну осмислену мову з іншими одиницями такого ж порядку.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--