Реферат: Бізнес-етика в міжнародних відносинах та особливості етичної бізнес-діяльності в Україні
- у ситуаціях, коли стикаються різні інтереси;
- при встановленні зовнішніх ділових зв’язків;
- при роботі з державними установами;
- у взаємовідносинах із клієнтами і конкурентами;
- у делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таємниці приклад порушення колегами внутрішньофірмових правил та норм.
Інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях:
- етичні стандарти (кодекси), які описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівники компанії;
- комітети з етики, які роблять повсякденну оцінку практики з позиції етичних вимог. Деякі компанії замість таких комітетів, до складу яких включаються авторитетні працівники, запроваджують посади адвоката з етики;
- соціальні ревізії, які проводяться для аналізу й оцінки звітів і програм соціальної відповідальності компанії;
- навчання етичній поведінці керівників і рядових працівників.
Етика є моральною категорією, що охоплює різноманітні форми діяльності фірми, і не може бути викладена за допомогою певного переліку правил поведінки і спілкування. Етика свою закінчену форму набуває у вигляді ділового етикету, який в цілому можна охарактеризувати як основу кодексу поведінки, прийнятого у бізнес-середовищі.
Етикет - слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві.
Міжнародний бізнес-етикет - поняття досить містке і не обмежується питаннями ділової субординації і переговорним процесом. Основними складовими є:
1.Правила привітання
2.Правила звертання
3.Правила представлення
4.Організація ділових контактів (переговорів, зустрічей, прийомів, ділового листування)
5.Ділова субординація
6. Рекомендації щодо формування зовнішнього обліку ділової людини.
Використовуючи норми і правила ділового етикету, ми можемо прогнозувати поведінку колег і самі стаємо передбачувані, що допомагає ефективно організувати процес управління. особливо важливо вивчати всі складові ділового етикету в міжнародному бізнесі, так як крім єдиних норм і правил у ньому існує велика кількість національних і культурних поправок, досить значних у ділових відносинах. Як не заблукати в цьому морі національних відмінностей? Як уникнути посмішок, пов’язаних із сліпим копіюванням чужих манер? Кращі помічники тут - такт і вірність національному менталітету і бізнес-етикету (благо в теперішній час домінує міжнародний бізнес-етикет, породжений зближенням національних ділових кодексів хорошого тону).
2. Основні етичні концепції в міжнародному менеджменті
У розвинутих країнах сформувались три сучасні етичні концепції міжнародного менеджменту (принципи ділової етики): утилітаризм, дотримання прав людини і справедливість, а також нова модель бізнесу.
Утилітаризм виходить з того, що “правильні” рішення приносять найбільшу користь більшості людей. Менеджеру, який дотримується цієї концепції, доводиться спочатку ретельно вивчати дію альтернативних рішень для всіх зацікавлених сторін, а потім робити вибір, який приносить задоволення більшості людей. Утилітарна концепція спирається на виявлення наслідків реалізації рішень, які мають приносити користь більшості зацікавлених. Отже, прийняття рішення у даному випадку залежить від співвідношення затрат і прибутків.
Теорія утилітаризмуприваблива в багатьох відношеннях.Її положенняпогоджуютьсяз критеріями, яківикористовуються для інтуїтивної оцінкиморальності поведінки. Використовуючи теорію утилітаризму, можна пояснити, чому деякі види дій вважаються аморальними (брехня, подружня зміна, вбивство), а інші, навпаки - морально оправданими (правдиві висловлювання, вірність, дотримання зобов’язань). Прибічник теорії утилітаризмуможе доказати, що обманюватинедобре, тому щобрехняприводить до зниженнясуспільногодобробуту. Коли людиобманюють один одного, вони в меньшійміріздатнідовірятиі співпрацювати. А чим меньшеінтенсивність довіриі співробітництва, тим нижче загальний добробут. Правдивість в спілкуванні - позитивний фактор, тому що укріпляє довіруізміцнюєспівробітництво, тим самимсприяєукріпленню добробуту.
Як вважають деякі критикитерії утилітаризму, один із основних недоліківцього вченняполягає в йогонесумісностіз двома моральнимикатегоріями: праваі справедливості. Це означає, що інодідії з точкизору утилітаризмуморально оправдані, хочанасправді вонинеправильніі результатом їх стає порушення прав людини.
Теорія утилітаризмувраховуєлишекорисність ефекту в відношеннісуспільства в цілому, але неув’язуєцей результат з результатомрозподілу отриманих благ міжокремими індивідами.
Концепція дотримання прав людини грунтується на добровільно взятих на себе обов’язках менеджера захищати права інших людей і уникати будь-яких рішень, які порушують ці права. Менеджер у такому випадку не буде примушувати інших діяти всупереч їхнім релігійним або ж етичним уявленням. Слід при цьому зазначити, що за останні роки у світі розуміння індивідуальних прав людини розширилося настільки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землі, води, повітря, інших елементів природи і довкілля.
Центральним в цьому підході єпоняття права. Права єпотужним інструментомсоціальної регуляції, їх призначенняполягає в тому, щоб забезпечувати для індивідаможливість вільного виборуціліабороду діяльності, і в тому, щоб гарантуватицей вибір, захищаючи його. Найбільш важливі серед різного роду правтак звані моральні права (або права людини). Це права, якими обладают всі люди тільки тому, що вони являються людьми. Моральні правамають три особливості:
1. Вони тісно пов’язаніз обов’язками. Якщо я маю моральне праворобити щось, то інші люди маютьморальний обов’язок не заважати мені робитице.