Реферат: Бізнес-етика в міжнародних відносинах та особливості етичної бізнес-діяльності в Україні
Для німців більш вірогідновступати в ті переговори, в яких вони з достатньою очевидністюбачать можливостізнаходження рішення. Звичайно німці дужестаранновідпрацьовують свою позицію, в ходе переговорів люблятьобговорювати питанняпослідовно, один за одним. Вони люблять наводити фактиі приклади, небайдужі до цифр, схем, діаграм. Під час переговорівз нимипотрібно бути логічним в аргументації і точним в викладенні фактів. Ціняться чесність і прямота. При укладанніугод німці будут настоювати на жорсткому виконанні прийнятих зобов’язань, а такожвиплаті високих штрафів в разі їхневиконання.
Англійці характеризуються діловитістю, шануванням власності, традицій, ввічливістю. В спілкуванні вони дуже стримані і педантичні, що іноді сприймається як замкнутість. В бесідахцінуютьсявмінняслухати, в ділових відношеннях – пунктуальність. В Англіїпануєправило «додержуйся формальності». Звернення на «ти» доанглійця абсолютно недопустимо, так як і зверненнядо будь-когона ім’я без спеціального дозволу. Британці дуже строгододержуютьсяпроцедури знайомства. Потискання рукиприйнятотільки при першій зустрічі. Говорити з англійцемпро справипісля закінчення робочого дня вважається дурним тоном, навіть якщо вивипиваєте чи вечеряєте зі своїм діловим партнером.
На відміну від німціванглійці в меньшій міріприділяють увагупитанням підготовки до переговорів. Вони підходять до нихз великою долею прагматизму, вважаючи, що в залежності від позиції партнера на самих переговорах і може бути знайденонайкраще рішення. При цьому вони доситьгнучкііохоче відповідають на ініціативупротилежної сторони. Англійці вміють терпляче вислухатиспіврозмовника, що, однак, не завжди означаєзгоду. Грубою вважається поведінка, коли занадто багато говорять, тобто, як вважають англійці, силою нав’язують себе іншим. За традицією англієцьстриманий в судженнях, уникає категоричнихтверджень, старанно обходить в розмові будь-якіособисті моменти, тобто все те, що було брозцінено яквтручання в приватне життя. У них високо розвинутепочуття справедливості, тому приведенні справвониведуть чесну гру.
Французи, батьківщина яких вважаєтьсязаконодавицею в діловому протоколі і етиці, дуже галантні, вишукані, прагнуть дотримуватися етикету, при цьому в поведінцірозковані і відкриті для співрозмовників. Вони дуже цінують інтелект, вмінняпояснювати, точно формулювати умовиконтрактів і угод. Почуття задоволення у французіввикликає інтересдо їх культури і мови. В ділових відношенняхцінуються особисті зв’язки. Багато важливих рішеньприймаються на ділових прийомах (сніданках, обідах, коктейлях).
При проведенні переговорівфранцузи стараютьсяуникати офіційних обговореньпитань «один на один», прагнуть зберегти своюнезалежність. В той же часїхня поведінка може змінюватисясамим кардинальним образом, в залежності від того,з ким вони обговорюють проблему. Французи велику увагуприділяютьпопереднімугодам. Люблять досконально вивчитивсі аспекти інаслідкизапропонованих пропозицій, тому переговори з нимипроходять в значнобільш повільному темпі. Будь-які спробиприскорити переговориможуть лише завдати шкоди справі. При обговоренні питань, аргументація французівтрадиційно орієнтується на логічні докази. Вони досить жорстковедуть переговори і, як правило, не мають «запасної» позиції. Французькі партнери можутьперебивати співрозмовника, щоб висказатикритичні зауваження чиконраргументи, але вони несхильні до торгу. На відміну від американціввони меншвільні ісамостійні при прийняттікінцевого рішення. Підписані угоди – досить конкретніі не припускаютьрізних варіантів. Французи негативновідносяться до компромісіві в якості офіційноїмови переговорівнадають перевагу французькій мові.
Ділова культура Сходу
Ділова культура Сходу відрізняється своєрідністю. Так, японська ділова культуравизначається в першу чергуколективізмом, який заснований на традиційній общинній свідомості, ототожненняпрацівниками себез фірмою. Колективістський характер працібагато в чому обумовлюєі стиль прийняттяуправлінських рішень «знизу-наверх». Колективізм проявляється в однаковому робочому одязірядовихспівробітниківі управлінців, в сумісному проведеннідозвілля.Майже всі фірми маютьморальні кодекси, і хоча вонине являються формальними атрибутами, їх вимоги добросовісно виконуються. Японці уникають суперечностейі конфліктів, прагнуть до компромісів. Конфлікти вирішуютьсяза допомогою переговорівз метоюзнаходження згоди. В діловій етиці дуже цінуютьсяпрацьовитість, старанність. Японці відрізняються пунктуальністюі майже ніколине запізнюються на зустрічі. Характерною рисою японцівє чутливістьдогромадської думки, точністьі обов’язковість. Рукостискання при знайомстві в Японії не прийнято.
При проведенні переговоріввелику увагу японціприділяють розвиткуособистих взаємовідносин з партнерами. Під час неофіційних зустрічейвони намагаються по можливостідокладніше обсудити проблему. В ході самих переговорівнамагаються уникнутизіткненняпозицій. Японці часто демонструютьувагу, слухаючи співрозмовника. Часто така поведінкаінтерпретуєтьсяяк виявзгодиіз викладеною точкою зору. Насправді вонилише спонукають співрозмовникапродовжувати. Прагнення японців не використовувати слово «ні» і вживатислово «так» в значенні, що вас слухають, людину яка про це не знає може ввести в оману. Знайомий з японським етикетоміноземець побачитьвідмову в словах «це важко», в посиланні на погане самопочуттяі т.п., а згоду – в словах «Я розумію». Механізм прийняття рішень у японцівпередбачає доситьдовготривалий процеспогодження іутвердження тих чи іншихположень. Терпіння вважається в Японіїоднією з головнихрис характеру, тому обговорення ділових питань часто починаєтьсяз другорядних деталей, і йде дуже повільно. Японці не люблять ризикувати, і прагнення не програтиможе виявитися у них сильніше, чим бажання виграти. Коли японці зустрічаються зявноюпоступкоюз боку партнерів, вони часто відповідають тим же. Японці надзвичайноделікатно і доситьвідповідально відносятьсядо прийнятихзобов’язань.
Китайці звичайно чіткорозмежовують окремі етапипереговорного процесу: початкове уточнення позицій, їх обговорення, заключний етап. На початковому етапі велику увагуприділяють зовнішньому виглядупартнерів, манері їх поведінки. На основі цих даних робляться спробивизначити статускожного із учасників. В подальшомув значній мірійде орієнтація на людейз більш високим статусом, як офіційним так і не офіційним. Кінцеві рішенняприймаються китайською стороною, як правило, не за столом переговорів, а вдома.Схвалення досягнутих угодз боку центрупрактично обов’язково. Китайці роблять поступки, як правило, під кінець переговорів, після того як оцінятьможливості іншої сторони. При цьому помилки, які допускаються партнером в ході переговорів, уміло використовуються. Велике значення китайська сторонанадає виконаннюдосягнутих угод.
В ділових відношеннях з арабаминеобхідно пам’ятатипро обов’язковедодержання ісламських традицій. В місяць рамаданмусульманинуне можнанічого їстивід сходу до заходу сонця. В перший місяцьмусульманського нового року не варто влаштовуватиприйоми. Всі справи 5 разів на день припиняються для здійснення молитви, четвер абоп’ятниця у мусульман – день відпочинку і служіння богу. Забороняється вживати свинину і спиртні напої. Не варто з представникамиісламського світузаводити мову про політику. необхідноз’являтися в установлене місцевчасно,хоча ваш партнерможе затриматися. Арабам, скоріш за все, важко буде матиділові відносиниз представницямижіночої статті.
Для арабів одним з важливихелементів на переговорахє встановленнядовіри між партнерами. Вони надають перевагупопередньомуопрацюванню деталей питань, які будуть обговорюватися на переговорах, а також «торгу» за столом переговорів.Завжди намагаютьсязалишити за собою можливістьпродовжити контакти, якщо на цей раз згодидосягнути не вдалосяь (при цьому відмова від угодисупроводжуєтьсяпохвалами в адресупартнера івідхиленоїзгоди).
Відмічені особливості національного етикетув значній мірівідносні, але багато в чомувідповідаютьдумці, яка склалася в практиці міжнародних відносин.
5. Відповідальність в менеджменті
Менеджмент ділових організацій несе перед суспільством подвійну відповідальність: юридичну і соціальну.
Юридична відповідальність - додержання конкретних законів і норм регулювання, які визначають, що може, а чого не може робити організація. Юридична відповідальність притаманна компаніям, які дотримуються традиційної моделі бізнесу.
Соціальна відповідальність - певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Соціальна і юридична відповідальність притаманна сучасній моделі бізнесу. Кожен із видів відповідальності має свої критерії.
Проблема соціальної відповідальності виникла ще наприкінці минулого - на початок 20 ст., але й досі стосовно