Реферат: Диференціальні рівняння першого порядку, розвязані відносно похідної

З означення випливає, що (2.18) - загальний інтеграл диференціального рівняння (2.3) в області D .

Інколи при інтегруванні отримуємо сімейство інтегральних кривих, залежне від С , в параметричній формі.

(2.21)

Таке сімейство інтегральних кривих будемо називати загальним розв’язком диференціального рівняння (2.3) в параметричній формі.

Якщо в (2.21) виключити t , то отримаємо загальний розв’язок в неявній або явній формі.

4. Частинні і особливі розв’язки. Знаходження кривих, підозрілих на особливість розв’язку, по диференціальному рівнянню

Означення 2.10.  Розв’язок, який складається з точок єдиності розв’язку задачі Коші називається частинним і його можна отримати з загального при фіксованому С .

Розв’язок задачі Коші, який задовольняє теоремі Пікара, є частинний розв’язок.

Означення 2.11.  Розв’язок, в кожній точці якого порушується єдиність розв’язку задачі Коші, будемо називати особливим.

Геометрично особливому розв’язку відповідають інтегральні криві, які не містяться в загальному розв’язку. Тому особливий розв’язок не може існувати всередині області D існування загального розв’язку. Його не можна отримати з формули загального розв’язку ні при яких числових значеннях С , включаючи . Його можна отримати з загального розв’язку лиш при .

Існують ні частинні ні особливі розв’язки. Їх можна отримати шляхом склеювання кусків частинних і особливих розв’язків.

Рис. 2.4

Приклад 2.3.  Знайти особливий розв’язок диференціального рівняння

,

.

Отримали загальний розв’язок в області , в якій виконуються умови теореми Пікара. Але розв’язком буде , який ми отримуємо при . Він не міститься в загальному розв’язку при жодному фіксованому С . Отже, згідно означення - особливий розв’язок.

Якщо неперервна на D , то умови підозрілі на особливий розв’язок : необмеженість похідної . Знайшовши таку криву в подальшому треба переконатися :

1)  вона являється інтегральною кривою;

2)  перевірити, що в кожній її точці порушується єдиність розв’язку.

В прикладі 2.2.  при . Поскільки - розв’язок і через нього проходять інтегральні криві з загального розв’язку, то - особливий розв’язок.

Приклад 2.4.  Розглянемо диференціальне рівняння

при . Але не є розв’язком диференціального рівняння, тому і не є особливим розв’язком.

Припустимо, що диференціальне рівняння має однопараметричне сімейство інтегральних кривих . Тоді, якщо це сімейство має обвідну, тобто лінію, яка в кожній точці дотикається сімейства і ні на якому участку не співпадає ні з одною кривою сімейства. Ця обвідна і буде особливим розв’язком. Дійсно через довільну її точку проходить по крайній мірі два розв’язки : обвідна і сам розв’язок.

5. Два означення інтегралу. Теореми про загальний вигляд інтегралу та залежність двох інтегралів одного диференціального рівняння.

Нехай

(2.22)

загальний розв’язок загального диференціального рівняння (2.3) в області D , в якій виконуються умови теореми Пікара. Тоді на D рівняння (2.22) можна розв’язати відносно С

. (2.23)

Функція приймає постійні значення на довільному частинному розв’язку з D , причому значення постійної визначається частинним розв’язком

. (2.24)

Означення 2.12.  (перше означення інтегралу) Функція , визначена на D і яка не зводиться до константи, називається інтегралом диференціального рівняння (2.3) в області D , якщо на довільному частинному розв’язку з D , ця функція приймає постійні значення.

Припустимо, що - диференційовна функція. Тоді на довільному частинному розв’язку

(2.25)

або

(2.26)

При цьому на D так як в противному . А це означає, що поле диференціального рівняння (2.3) в відповідній точці не задано.

Означення 2.13.  (друге означення інтегралу). Функція , визначена і неперервна з частинними похідними в області D і така, що в області D , називається інтегралом диференціального рівняння (2.3) в області D , якщо повний її диференціал, взятий в силу диференціального рівняння (2.3), тотожньо дорівнює нулю в області D .

З (2.26) випливає, що

(2.27)

Функція, яка є інтегралом в смислі означення 2.12 буде інтегралом і в смислі означення 2.13. Навпаки не завжди так.

Якщо диференціальне рівняння (2.3) має один інтеграл, то воно має безліч інтегралів.