Реферат: Ідіостиль газетного видання

Глушкова Тетяна Вікторівна

УДК 070.41

Ідіостиль газетного видання

Спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

Київ – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Проблема формування своєрідності видання, його увиразнення була актуальною вже від початків журналістики. Особливо гостро вона постає зараз, в епоху стрімкого злету інформаційних технологій, активного розвитку медійного ринку. Вдале вирішення цієї проблеми для конкретного видання означає успішність функціонування його на ринку преси, забезпечує конкурентоспроможність тієї чи тієї газети, формує аудиторію й позначається на її збільшенні.

Ефективність увиразнення видання, формування його “обличчя” представлено в різноманітних дослідженнях, присвячених вивченню текстотвірної діяльності – лінгвістичних, журналістикознавчих, літературознавчих. Однак на сьогодні не сформульовано єдиного підходу до категорії ідіостилю газетного видання в цілому, доволі розмиті межі самого терміна, сучасні журналістикознавчі студії не містять досліджень з позиції його концептуального вивчення та практичної дослідницької реалізації за матеріалами конкретних видань. Отже, дослідження ідіостилю газетного видання постає важливою проблемою журналістикознавчої науки, розв’язання якої передбачає комплексне вивчення мовностилістичного, архітектонічного, редакторського, масовокомунікаційного забезпечення своєрідності газети, тобто формування її індивідуального стилю.

Розгляд названої проблеми потребує залучення результатів різноманітних праць, спрямованих на виявлення певних характеристик ідіостилю, що є запорукою об’єктивності моделювання розглядуваного явища. Актуальність дослідження проблеми своєрідності газети поглиблюється аналізом важливих компонентів ідіостилю в загальнонаціональних виданнях.

Журналістикознавчі дослідження мовної своєрідності газетного видання представлені працями О. Пономарева, В. Різуна, О. Сербенської, А. Мамалиги, Н. Шумарової, Д. Георгієва, І. Лисакової, А. Сичова, В. Іванова, В. Шкляра, К. Серажим, Г. Солганика, А. Капелюшного та ін.

Теоретичною базою праці послугували також праці, в яких розглядаються характерні риси засобів масової комунікації, що є важливим чинником формування ідіостилю газети. Таким чином, у дисертації враховано дослідження В. Різуна, В. Здоровеги, В. Шкляра, В. Іванова, О. Мелещенка, В. Лизанчука, Ю. Ярмиша, А. Чічановського та ін.

В умовах стрімкого розвитку інформаційного простору посилюється вагомість для дослідження використання моделей гіпертекстуального, синергетичного та дискурсного підходів, представлених у наукових працях І. Артамонової, Ф. Бацевича, С. Заборовської, О. Зарецького, А. Мамалиги, К. Серажим, О. Семенець, та ін.

Необхідним компонентом дослідження є також мовознавчі та літературознавчі наукові пошуки, в яких проблема ідіостилю вже набула певного теоретичного обґрунтування, зокрема, здобутки в цій царині С. Єрмоленко, С. Бибик, Л. Ставицької, Н. Сологуб, В. Дроздовського, Н. Дужик, О. Кухаря-Онишка, А. Мойсієнка та ін.

Когнітивно-прагматичний потенціал журналістського твору та роль ідіостилю в його реалізації досліджувалися в дисертації з урахуванням результатів монографічного дослідження В. Різуна, Н. Непийводи, В. Корнєєва “Лінгвістика впливу” (2005), В. Різуна, А. Мамалиги, М. Феллера „Нариси про текст” (1998). Також залучено наукові роботи Н. Арутюнової, Т. ван Дейка, Л. Кисельової, Л. Кайди та ін.

Актуальність дослідження ідіостилю газетного видання мотивується розвитком сучасного інформаційного ринку, появою нових видань і, як наслідок, – зростанням конкуренції на теренах мас-медіа, що вимагає особливої уваги редакцій і кожного автора до системного та послідовного формування своєрідності видання з позицій певного концептуального підходу, з урахуванням усіх можливих аспектів реалізації ідіостилю.

Зв’язок роботи з науковими програмами, проблемами, темами . Дослідження має безпосередній зв’язок із науковими розробками Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертації пов’язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики № 01БФ045–01 “Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір”, зокрема, з її підрозділом “Моніторинг та інформаційне моделювання засобів масової комунікації”.

Метою дослідження є комплексне виявлення чинників і характерологічних компонентів, зокрема мовновиражальних, формування ідіостилю газетного видання як певної моделі комунікативно-змістової своєрідності газети, що виокремлює її з-поміж аналогічних видань.

Поставлена мета дослідження зумовила такі його завдання:

1. Визначити комплексні наукові підходи до виявлення параметрів ідіостилю газетного видання.

2. Проаналізувати критерії специфіки газетного видання та інтегрувальні чинники, що впливають на творення його ідіостилю, сформулювати саме визначення ідіостилю газетного видання.

3. Розробити методологію дослідження ідіостилю, обґрунтувати теоретичні засади його типологічних ознак.

4. Визначити роль та місце мовностилістичних і, зокрема, лексичних засобів у системі концептуального виокремлення ідіостилю газетного видання.

5. З’ясувати роль розмовної та просторічної лексики у формуванні ідіостилю газети, виявити закономірності її функціонування в загальнонаціональних виданнях.

6. Встановити роль сленгових одиниць як певних видільних маркерів у загальній структурі ідіостилю газетного видання.

7. Розкрити когнітивні функції лексичних засобів у формуванні ідіостилю газетного видання.

8. З’ясувати роль лексичних компонентів ідіостилю газетного видання в реалізації прагматичного потенціалу журналістських матеріалів.

Об’єкт дослідження – газетне видання як цілісний комплекс чинників і реалій жанрової, тематичної, мовностильової своєрідності.

Предметом дослідження виступає ідіостиль газетного видання в теоретичному – на рівні формування моделі явища – й у практичному осмисленні функцій мовностильових компонентів ідіостилю окремої газети.

Методи дослідження . Для дослідження ідіостилю газетного видання застосовано методи: описовий, порівняльно-зіставний, лексико-семантичної ідентифікації, елементи соціолінгвістичного, психолінгвістичного та кількісного аналізу. З метою підтвердження даних про сприймання ідіостилю газети використовувався метод анкетування. З’ясування природи досліджуваного явища вимагало також звернення до методів лінгвостилістичного, когнітивно-прагматичного аналізу публіцистичних творів.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--