Реферат: Ідіостиль газетного видання
•Цілісність текстового масиву газетного видання з погляду гіпертекстуальності, коли газета розглядається як текст та ієрархія текстів водночас.
•Цілісність текстового масиву з позицій „мікро-„ та „макротекстовості”, оскільки науково доведено справедливість погляду дослідників на газету як макротекст, що становить системну сукупність мікротекстів.
Організаційно-виробничі інтегрувальні чинники:
•З позиції функціональної моделі журналістики газетний дискурс має відповідати вимогам соціальної значимості, актуальності та новизни . Отже, з інформаційного погляду газетне видання є зрізом нової інформації, хай і різної тематично та жанрово, але однорідної у функціональному вимірі.
•З погляду тематичної моделі сучасної газети повторюваність жанрово-тематичної структури, однорідність її для конкретного окремого видання також є об’єднувальним чинником, оскільки інформація подається за певними жанровими, рубрикаційно-тематичними стандартами (як „серіал із продовженням”), формальні ознаки (організація інформації за вимогами жанру) хоч і варіюються, але залишаються незмінними для газетного дискурсу.
•З позиції комунікативного аналізу періодичність газетного видання теж є інтегрувальним чинником, оскільки зумовлює дискретність цього видання для читача.
•З погляду інтегрувальних функцій редакційного опрацювання номеру, що об’єднує газету в єдиний, концептуальний щодо мовностильового оформлення комплекс, виступає літературне редагування та коректура.
•З позиції видільних ознак, що формують впізнаваність видання читачем, інтегрувальними чинниками постають інфографіка та архітектоніка.
На основі послідовного дослідницького аналізу підходів до вивчення стильової своєрідності твору на теренах мовознавства, літературознавства та журналістикознавства, а також вивчення фактологічного матеріалу журналістської творчості, з урахуванням вищеназваних особливостей газети, її формату – в цьому підрозділі запропоновано таке визначення ідіостилю окремого газетного видання: це комплекс жарово-тематичних, мовновиражальних, архітектонічних, інфографічних особливостей, що визначають своєрідність газети й виокремлюють її з-поміж інших аналогічних видань.
Враховуючи, що дослідження спрямоване на аналіз мовновиражальних засобів визначення ідіостилю визначення може бути конкретизоване таким чином: ідіостиль газетного видання – це системна сукупність мовновиражальних засобів, які вживаються в газетному виданні і визначають його своєрідність серед інших видань; це комплексно виважений індивідуальний стиль вербального відображення дійсності в умовах інформаційного простору.
Поряд з інтегрувальними чинниками ідіостилю газетного видання у дисертації виявлено ті його складники, що є безпосередньо засобами вираження своєрідності газетного видання, зумовленої розглянутими чинниками. До таких складників належать: домінантні лексико-стилістичні групи (у дисертації досліджено одну з таких домінантних груп – розмовну, просторічну та сленгову лексику), домінантні синтаксичні моделі, домінантні жанрово-тематичні утворення, певні типи графічної візуалізації.
У другому розділі „Стилістичні особливості функціонування лексичних складників ідіостилю газетного видання” на основі мовознавчих підходів до аналізу мовних явищ виявлено змістову та експресивну роль розмовної, просторічної й сленгової лексики у формуванні ідіостилю газетного видання. Враховано аспекти конкретних вимірів ідіостилю газетного видання. Проведено анкетування для встановлення закономірностей сприймання досліджуваного явища читачами.
У першому підрозділі „Методологія дослідження ідіостилю газетного видання в контексті пресолінгвістичних підходів” сформовано та втілено методологічні засади аналізу конкретних досліджуваних матеріалів газетних видань.
Наводимо дані проведеного роздаткового анкетування, що мало на меті встановити підтвердження з погляду читачів думки про виокремлення ідіостилю газетного видання в цілому, а також визначення індикаторів (груп лексики), за якими читачі впізнають те чи те видання.
В опитуванні брали участь 160 респондентів, обраних за принципом рівних квот: анкетованими були студенти 1 – 3 курсів Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Проведене анкетування показало, що з існуванням ідіостилю окремого газетного видання згодні всі опитувані. Щодо індикаторів індивідуального стилю газети, то дані є такими: на користь сленгізмів, як компонентів творення ідіостилю газети, висловилися 82 респонденти, розмовних лексем – 54, просторіччя – 36. Інші лексичні шари, зокрема політична, книжна (урочиста) лексика, архаїзми, історизми та русизми, на думку опитуваних, є менш визначальними у формуванні ідіостилю газетного видання.
Результати анкетування допомогли сформувати цілісну систему методологічних принципів дослідження, а саме:
1. Ідіостиль газетного видання постає в результаті відображення дійсності засобами газетно-публіцистичного стилю.
2. Елементи ідіостилю розкриваються в межах функціонально-стилістичного, нормативного, історичного, когнітивного, прагматичного, соціолінгвістичного та психолінгвістичного аспектів, що становлять методологічні засади дослідження.
3. На формування ідіостилю газетного видання впливають процеси, пов’язані з розвитком суспільства, зокрема демократизацією, глобалізацією, що знаходять вияв у мовленні ЗМІ.
4. Елементи ідіостилю газетного видання – це, як правило, стилістично марковані компоненти, що виокремлюються читачами, привертають увагу. На основі них формується уявлення про своєрідність видання.
5. Найбільш виразними елементами ідіостилю виступають розмовна, просторічна лексика та сленгізми. Тому дослідження цих засобів є особливо важливим для визначення характерних особливостей окремого газетного видання.
У другому підрозділі „Розмовна та просторічна лексика у формуванні ідіостилю газетного видання” розглядається вплив розмовної та просторічної лексики на формування ідіостилю газети. Розгляд лексичних засобів шести газетних видань доводить важливу виокремлю вальну роль розмовної та просторічної лексики в системі ідіостилю газети. Чим більш насиченим і функціонально різноплановим є використання цієї лексики, тим більш послідовно вона постає типологічним складником ідіостилю окремого газетного видання.
Використання засобів аналізованої лексики як маркерів ідіостилю мотивується її експресивністю, що дає можливість журналістам та виданням у цілому виявляти своє ставлення до певних сторін життя, сприяти формуванню громадської думки. Наприклад: Лише цілковитий дурень не бачить у цій ситуації очевидного зв'язку між політичними орієнтаціями і фінансовими маніпуляціями (Голос України, 24 листопада, 2006, № 2411). З одного боку, ми були більш уразливими, а з іншого — ми не вважали за потрібне для захисту свого бізнесу набирати людей зі спецслужб, приміром, відставних кадебешників, які працювали на Гусинського, Ходорковського (Дзеркало тижня, 25 вересня – 1 жовтня, 2004, № 38).
Використання розмовної та просторічної лексики у виданні повинне мотивуватися чіткою системою внутрішніх нормативних підходів: „доречно/недоречно”, що засвідчено в багатьох мовознавчих працях.
У третьому підрозділі „Функціональна роль сленгових одиниць у формуванні ідіостилю газетного видання” аналізується роль і вплив сленгізмів як засобів формування мовної своєрідності газети.
Дослідження ідіостилю газетного видання щодо використання сленгової лексики включає аналіз функцій, які вона виконує як стилетворчий елемент в тому чи тому виданні. Використання сленгу в газеті „Дзеркало тижня” досить послідовне, не залежить від тематики. Часто функція такого використання – влучно та експресивно номінувати певні явища та поняття суспільного буття. Наприклад:Куди їм до люберів 80-х, які наростили м'язи в підвальних „ качалках ” ! На відстані кулака вони ще можуть врізати вам по „ чайник у” або заштовхати ногами, навалившись дружною масою (Дзеркало тижня, 5 – 19 серпня, 2006, № 30). Справді, навіщо витрачатися на якісь закони про акціонерні товариства, корпоративне управління, розробку статутів та іншу туфту, якщо цілком досить двох-трьох розмов? (Дзеркало тижня, 22 – 27 червня, 2002, № 23).
Ідіостиль видання „Україна молода” позначений широким використанням сленгізмів в усіх жанрових групах. Тематична зумовленість простежується досить послідовно, представлені експресивна, оцінна функції сленгізмів та функція мовної гри. Експресивність стилю газети „Україна молода” зумовлена також увагою до виражального потенціалу лексичного складу текстів. На відміну від усіх інших аналізованих видань, сленгізми в ідіостилі цієї газети активно функціонують в інформаційних жанрах, порушуючи тим самим вимогу інформативності, оскільки збільшують експресивний потенціал творів. Натомість в аналітичних жанрах використання цих лексем є закономірним і не шкодить інформаційній складовій газетних матеріалів. Наприклад: Люди скаржаться, що їх банально «розвели на гроші». Машини багатьом таки видають (фірма «АIСЕ-Україна», що є «дахом» для «Автоплану», звітує про більш як 21 тисячу проданих автівок). Але якою ціною!.. (Україна молода, 12 січня, 2007, № 005).
Для виявлення загального стану використання розмовної, просторічної та сленгової лексики в сучасних виданнях було проведено спеціальне дослідження, мета якого – встановити кількісне співвідношення названих лексем у різних виданнях. Підраховано кількість вживання досліджуваних лексичних одиниць на 1000 слів у різних виданнях. Для об’єктивності результатів було обрано одну й ту ж рубрику для всіх видань – „Культура”, відібрано видання за один і той самий період (січень – червень 2005 року).