Реферат: Ідіостиль газетного видання

Виявлені в дослідженні співвідношення можуть змінюватися в межах інших рубрик, інших соціальних контекстів. Однак ці зміни тільки підтверджуватимуть окремішність стилю кожного видання, виразно ілюструватимуть деякі параметри його ідіостилю.

У третьому розділі „Когнітивні та прагматичні аспекти ідіостилю газетного видання ” виявлено когнітивний потенціал елементів ідіостилю. Відображено вплив ідіостилю на формування прагматичного змісту та стильових особливостей журналістського твору.

У першому підрозділі „Місце ідіостилю в когнітивних процесах мовлення” вказується на те, що зв’язок когнітивних процесів газетного мовлення з ідіостилем видання виявляється через сумарність інформації, отримуваної сприймачем та через моделювання змін дійсності, тобто формування чинників соціалізації сприймача. Важливим аспектом реалізації когнітивної функції газетного мовлення через ідіостиль видання є сам погляд на світ через виділення ключових змістових моментів відображуваної дійсності. Тобто порушення вимог якості журналістського тексту веде передусім до псевдопізнання, а загалом – розкривається в ширших соціальних процесах стабільності / нестабільності суспільного розвитку, в процесах соціалізації і є вже предметом вивчення не стільки медіалінгвістики чи мовознавства, а скільки соціології й філософії.

У дослідженні встановлено залежність інтерпретаційної моделі дійсності від особливостей видання, умов його функціонування та соціальних параметрів аудиторії. Таким чином, інтерпретація (але не мови, а дійсності) виступає чинником формування ідіостилю газети.

У другому підрозділі „ Стилістико-прагматичні аспекти ідіостилю газетного видання” доводиться,що мовні особливості видання, лексичні компоненти ідіостилю газети є найбільш виразними й найлегше ідентифікуються читачами, тому увага до їхньої ролі в загальному процесі формування змістів і смислів газети – досить висока, що засвідчує постійний і широкий інтерес науковців до окремих лексичних груп, наприклад, сленгу, розмовної лексики, просторіччя. Однак аналіз прагматичного потенціалу ідіостилю окремого газетного видання дає підстави для висновку, що специфіка прагматичних функцій, реалізованих у газеті, залежить від умов забезпечення мовної своєрідності цього видання.

Проведене дослідження показує залежність вживання окремих лексем від функцій, які виявлені в діяльності видання. Домінування розмовної, просторічної чи сленгової лексики в матеріалах розважального характеру підносить системотвірну функцію цих одиниць в ідіостилі газети. Для перевірки ефективності й об’єктивності результатів дослідження методом роздаткового анкетування було проведено опитування, що мало на меті встановити, чи дійсно аналізовані лексичні групи виступають елементами увиразнення ідіостилю певної газети, а також – у чому таке увиразнення виявляється.

Результати виявилися досить несподіваними: значна кількість респондентів вважає, що названі лексичні групи увиразнюють ідіостиль газетного видання. Водночас понад 40% опитуваних відзначили загальне негативне ставлення до вживання зниженої лексики. Певно, такий результат – наслідок реалізації тенденцій пуризму, збереження розуміння газети як офіційного інформаційного джерела та досить високої стурбованості аудиторії питаннями мовної культури. Дослідженням також встановлено, що оцінка ідіостилю національних українських видань досить невисока.

У дисертації виявлено недостатній рівень розвитку елементів ідіостилю в досліджуваних виданнях, причиною чого є не тільки брак цілеспрямованої роботи редакції, але й відсутність системи теоретичних підходів до забезпечення виразного ідіостилю тієї чи тієї газети. Запропонована модель ідіостилю газетного видання як явища показала себе ефективною для аналізу мовної своєрідності окремих видань.

У Висновках узагальнено результати проведеного дослідження.

1. Наукові підходи до вивчення ідіостилю газетного видання постають із урахування сукупності мовних, мовленнєвих та екстралінгвістичних чинників (жанрово-тематична палітра газети, рубрикаційна система, елементи технічного оформлення, періодичність виходу, соціально-психологічні параметри аудиторії, включення у процеси демократизації тощо) і можуть бути системно виявлені тільки із залученням результатів різногалузевих досліджень. Це є важливим результатом дисертації. Такий підхід реалізовано в роботі на основі теоретичної моделі ідіостилю газети, яка враховує всі названі компоненти та є відображенням явища в межах сучасного масовоінформаційного дискурсу.

2. У дослідженні доведена гіпотеза про те, що ідіостиль газетного видання – це окрема теоретична модель його функціонування, яка може розглядатися з позиції сприймання, а також з погляду продукування творів, що становлять єдину, цілісну систему в контексті визначення ідіостилю газети. Визначено критерії та складники , на основі яких сформовано теоретичну модель мовностильової своєрідності газетного видання.

У дисертації дано визначення інтегрувальних чинників формування ідіостилю газети, наведена їх типологія, окреслено місце деяких чинників в системі ідіостилю.

3. У процесі дослідження проведено анкетування, спрямоване на встановлення читачами меж кваліфікації ідіостилю газети як явища. Результатами стали такі висновки: з існуванням ідіостилю окремого газетного видання згодні всі опитувані; вживання книжної (урочистої) лексики, а також архаїзмів та історизмів, на думку респондентів, загалом не надто помітно вирізняє видання з-поміж інших; політична лексика, як різновид книжної, активно використовується у всіх досліджуваних виданнях, тому не є безпосереднім стилетвірним компонентом. Найбільш характерними маркерами ідіостилю газети кваліфікуються засоби розмовної, просторічної лексики та сленгу, що підтверджено результатами анкетування.

4. Виразною ознакою ідіостилю сучасного газетного видання є розмовна та просторічна лексика. Функція цих лексичних шарів – скоротити дистанцію між автором (редакцією) і читачем, говорячи з реципієнтами „їх мовою”, забезпечити лаконізм вислову, надати йому експресії. Проведене дослідження засвідчує високу частотність вживання розмовної та просторічної лексики в художньо-публіцистичних та аналітичних жанрових групах, зокрема в нарисах, фейлетонах, есе, кореспонденціях, листах, статтях. У інформаційних жанрах розмовна лексика вживається нечасто. В основному вона представлена в жанрі інтерв’ю, причому в репліках журналістів використовується рідше.

Загальна характеристика ідіостилю шести видань демонструє послідовність використання розмовної лексики та просторіччя, які, при тому, можуть виконувати різні функції в газетному творі, а отже – виявляти більш чи менш складні моделі змістово-смислового оперування фактичним матеріалом.

5. У дослідженні доведено, що сленг є активним засобом формування ідіостилю газетного видання. З’ясовано, що в сучасній системі журналістики спостерігається динаміка сленгових одиниць у межах груп загального та спеціального сленгу. Крім того, ці одиниці використовуються для надання експресивного відтінку окремим фактам дійсності, що знаходять відображення в журналістських матеріалах (позначення відтінків іронії, фамільярності, жартівливості тощо). У дисертації встановлено, що ідіостилі окремих видань різняться експресивними функціями, які виконують сленгізми, причинами, що зумовлюють їх використання, а також політикою редакції щодо вживання цих лексичних одиниць.

6. Важливим результатом дослідження є висновок про те, що дискурсивна природа текстів ЗМІ, з погляду ідіостилю газетного видання, може бути проаналізована з урахуванням когнітивних та прагматичних аспектів функціонування цих текстів. У дисертації доведено, що найбільш відкриті когнітивні процеси, реалізовані через ідіостиль газети, – це інформативний потенціал мовлення, формування певного базису інформаційної моделі світу в читача. Виявлення ролі ідіостилю газети в когнітивних процесах мовлення можливе у двох напрямках: через з’ясування когнітивних функцій окремих складових ідіостилю та через узагальнення вищої форми пізнання – мислення (ситуацій смислового, оцінного та експресивного пізнання).

У праці з’ясовано, що для когнітивних процесів, реалізованих в ідіостилі газети, окрім розмовної просторічної та сленгової лексики, важливими є також терміни, оказіоналізми, історизми. Це вказує на пряму залежність використання названих лексичних груп та когнітивного потенціалу газетного твору.

7. У дослідженні встановлено, що забезпечення прагматичних функцій видання елементами ідіостилю реалізується через врахування соціально-психологічних параметрів аудиторії, спрямованих на вплив. Доведено, що лексико-семантичні групи, які виступають складниками ідіостилю газети, визначають характер такого впливу, слугують засобами інформаційного ко?