Реферат: Історія єкономічної теорії

мікроекономіку. Сумнівно, щоб подібні драматичні зрушення фокусування

пояснювалися лише через терміни інтелектуальних сил, як це схильні

стверджувати абсолютисти [4]. З релятивістської точки зору, цінність

подібних сумнівів особливо зростає з урахуванням того факту, що сам М.

Блауг — прибічник абсолютизму. Недоліком релятивістського підходу є те, що

він не дає змоги простежити за внутрішньою логікою виникнення та розвитку

економічної теорії, провести грунтовний порівняльний аналіз різних

концепцій економічної думки.

Коридор вибору розширюється також за рахунок визначення та дотримання

певного напряму економічної науки, з позицій якого трактується й

оцінюється історія різних економічних теорій. Адже відомо, що світова

економічна думка відзначається множинністю альтернативних теорій, шкіл,

напрямів. Проте існують певні традиції. Представники

інституціонально-соціального напряму виступають зазвичай з релятивістських

позицій (Р. Хейлбронер. “Філософи світу. Життя, часи та ідеї великих

економічних мислителів” (3-е вид., 1968); Дж. К. Гелбрейт. “Історія

економічної науки: минуле як теперішнє” (1989); У. Дж. Семюелс. “Історія

економічної думки як інтелектуальна історія” (1974)). Слабкіше виражений

зв’язок з релятивістським підходом у представників інших напрямів сучасної

економічної думки. Американські історики-економісти Дж. Шпенглер, А. Чолк,

К. Гудвін вважають, що після останньої третини ХІХ ст. у прибічників

різних напрямів економічної теорії посилюється абсолютивістське тлумачення

історії економічної науки. Але хоч би яким було це тлумачення, перехід на

нові парадигми вимагає грунтовного вивчення усіх течій світової

економічної думки, їх перехресної наукової критики, макро- і

мікрорівневого, позитивного і нормативного підходів тощо. До того ж не

виключена поява нових теорій, шкіл, синтез попередніх.

Національне і міжнародне: проблема поєднання

Освоєння нової парадигми потребує висвітлення в історії світової