Реферат: Методи прогнозування стану маркетингового середовища та кон юнктури ринків

- довідкові видання країн Західної і Східної Європи, Балтії, СНД;

- «Деловая Украйна», «Західна Україна ділова»;

- серія «Золоті сторінки України»;

- періодичні видання «Бізнес», «Посередник», «Галицькі контракти», «Діло» та ін.;

- довідково-інформаційний фонд Торгово-промислової палати України;

- публікації, розміщені в Інтернеті.

Здебільшого у процесі маркетингових досліджень після обробки і аналізу вторинної інформації переходять до зби­рання первинних даних. Методи збору первинної інформації, які ще називають «польовими» дослідженнями, такі:

- спостереження — аналітичний метод, за допомогою якого дослідник вивчає поведінку споживачів, персоналу. Іноді він поводиться як учасник подій (активне спостере­ження);

- опитування — передбачає з'ясування позицій людей, їх поглядів на ті чи інші проблеми на підставі їх відповідей на заздалегідь підготовлені запитання. Іноді буває недостатньо провести вивчення явища (наприклад, ринку) один раз. Тоді вдаються до «панелі» — неодноразового збирання даних з однієї групи досліджуваних через певні проміжки часу. Найчастіше використовують:

а) торгівельну панель (особливо панель роздрібної торгівлі);

б) споживчу панель (кінцевих споживачів або організацій-споживачів).

- експеримент — метод, за допомогою якого можна з'я­сувати реагування досліджуваної сукупності людей на певні чинники або їх зміни. Мета експерименту — встановити причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваним її змінними через перевірку робочої гіпотези;

- імітація – метод, що ґрунтується на комп'ютерному дослідженні зв'язків між різними маркетинговими змінними на відповідних математичних моделях, а не в реальних умо­вах. Застосовується доволі рідко.

Найпоширенішим методом збору первинної інформації є опитування, яке використовують приблизно у 90% маркетин­гових досліджень (іноді в поєднанні з іншими методами).

Дослідження кон'юнктури ринку

Дослідження кон'юнктури ринку в системі маркетингу є найбільш поширеним серед усіх інших досліджень, які практикують підприємства агропромислової сфери. Стан кон'юнктури товарного ринку значною мірою є віддзерка­ленням макро- і мікросередовища маркетингу. У зв'язку з цим дослідження кон'юнктури ринку обумовлюють успіш­ність підприємницької діяльності, сприяють забезпеченню бажаної частки ринку, а отже, і прибутків.

Особливої уваги питання дослідження і прогнозування кон'юнктури ринку надається в умовах динамічного, швид­коплинного навколишнього середовища.

Предметом підвищеної уваги проблема дослідження і про­гнозування кон'юнктури стала ще з початку XX ст. у зв'яз­ку з появою ознак кризових явищ в економіці багатьох країн. Фундатором теорії економічної кон'юнктури в світі є видатний український економіст Михайло Іванович Туган-Барановський. Результати теоретичних досліджень М. Туган-Барановського були взяті для практичної підприємницької діяльності в багатьох країнах, після чого створювалися ін­ститути прогнозування економічної кон'юнктури.

Після заснування Української академії наук М. Туган-Барановський створив і очолив Інститут економічної кон'юнк­тури. Дослідження цього інституту здійснювалися в трьох напрямках:

- вибірка явищ і параметрів, що характеризували стан виробництва;

- зведення даних;

- наукова обробка матеріалів для передбачення найбільш імовірного розвитку головних явищ.

Після встановлення в Україні «диктатури пролетаріату» цей інститут було ліквідовано.

Дослідження кон'юнктури може здійснюватися як в ці­лому по Україні, так і в регіональному аспекті, щоб виявити специфіку попиту і прогнозування відповідного продукту на конкретній території.

Дослідження ринку, на якому працює підприємство, завершується розробкою прогнозу ринку. Прогноз основна мета всього процесу дослідження ринку. Водночас прогноз кон'юнктури ринку — це основа для розробки підприємст­вом програми маркетингу для відповідного продукту.

Кон’юнктура – дослівно означає сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або про­цесу (наприклад, економічна кон'юнктура). Є багато визна­чень кон'юнктури, але зрештою кон'юнктуру ринку слід
розглядати з точки зору двох філософських категорій: при­чини та наслідку, тобто причинно-наслідкових зв'язків.

Розглядаючи поняття кон'юнктури товарного ринку з точ­ки зору причинно-наслідкових зв'язків, можна стверджува­ти, що кон'юнктурою товарного ринку є певна ситуація на ринку, яка може вплинути на зміни попиту на товари (по­слуги) або на умови товарної пропозиції. В свою чергу, ситу­ація, яка склалася на товарному ринку, може розглядатися як умова його подальшого розвитку.

У цілому кон'юнктура окремих товарів формує кон'юнк­туру ринку товарних груп, які в свою чергу будуть складни­ками кон'юнктури ринку продовольчих (непродовольчих) товарів. Останні становлять кон'юнктуру споживчого ринку, який можна розглядати як частину кон'юнктури народного господарства загалом, включно і регіональні особливості. Вона містить кон'юнктуру агропромислового комплексу, транспор­ту, промислового виробництва та ін.

З урахуванням часового виміру розрізняють кон'юнк­туру ринку продукції поточного моменту і на перспекти­ву, тобто прогноз кон'юнктури ринку. Слід усвідомлювати, що кон'юнктура ринку продукту (послуг) або ситуація, що склалася на ньому, може бути сприятливою або ж несприя­тливою. Причому оцінку кон'юнктури бажано подавати ди­ференційовано — як ринок продавця (коли свої умови на ринку диктує продавець) або ринок покупця (якщо свої умови диктує покупець). Це дає можливість усвідомити, для кого кон'юнктура є сприятливою — для продавця чи покупця.

Метою дослідження кон'юнктури товарного ринку є розв'язання цілого спектру питань (поточних і перспектив­них), таких, наприклад, як забезпечення кожного рівня управління підприємством відповідною інформацією для прийняття управлінських рішень, забезпечення інформацією маркетингові служби, ефективність рекламних кампаній тощо.