Реферат: Методи регулювання трудової діяльності працівників. Коучінг

Зміст

1. Рольова поведінка, процедури управління групою

2. Управління групою підлеглих з погляду теорії мотивації

3. Методи регулювання трудової поведінки. Коучінг

Висновки

Література

1. Рольова поведінка, процедури управління групою

Ефективність і результативність діяльності підприємства багато в чому визначається не стільки зусиллями окремих індивідів, скільки результативністю праці співробітників. Група (колектив) несе відповідальність за певну ділянку виробничого процесу. Групи – головний структурний елемент життя будь-якої організації.

В кожній формальній організації є складна система неформальних груп і мікрогруп, які виникають без втручання керівництва. Ці об’єднання часто здійснюють сильний вплив на якість і ефективність діяльності організації. Розумний керівник має знати структуру групових соціально-психологічних взаємозв’язків, взаємодіяти з ними, і управляти роботою колективу з урахуванням не тільки психології індивідів, але й особливостей групової психології.

Є багато визначень терміна “група”. Групу можна визначити як двоє або більше людей, які:

а) взаємодіють з декількома або всіма членами групи безпосередньо через мережу зв’язків;

б) поділяють одну або більше загальних цілей;

в) діють відповідно до нормативної системи поведінки і відносин;

г) підтримують стабільні рольові відносини;

ґ) утворюють підгрупи (мікрогрупи) за допомогою різних ступенів тяжіння і відштовхування.

Взаємодія в групі не обов’язково будується на безпосередньому контакті. У сучасних групах багато людей займаються виконанням “різних завдань разом”. Вони взаємодіють через мережу і залишаються один для одного повністю анонімними. Проте, вони володіють можливостями, яким позаздрять і найбільш згуртовані малі групи.

Мала група – невелика кількість людей, які добре знають один одного і постійно взаємодіють між собою. Ознаки малої групи:

обмежена кількість членів групи;

стабільність складу;

внутрішня структура;

число зв’язків збільшується в геометричній прогресії (якщо кількість зростає в арифметичній);

чим менше за розмірами група, тим інтенсивніше в ній взаємодія;

розміри групи залежать від характеру діяльності;

належність до групи;

взаємодія в групі;

група надає кожному максимум доступних переваг.

Група (колектив) – це об’єднання, що складається з двох або більше індивідів, які мають загальні цілі та виконують різні обов’язки, вони знаходяться у взаємній залежності, координують спільну діяльність і сприймають себе як частину одного цілого.

Функціонування груп залежить від фізичних, економічних і соціально-психологічних чинників. Практично, майже в кожному випадку, причини для утворення групи безпосередньо пов’язані з груповою метою і наявністю ентузіазму.

Рис. 1. Порівняльні характеристики групи й ефективної команди

Основний фізичний чинник – місцеположення – найочевидніша підстава групових зв’язків.

Виникаючи із економічних причин групи демонструють одну особливість властиву всім: члени групи не обов’язково погоджуються один з одним з усіх питань, але вони повністю одностайні відносно того, що робиться їх групою.

Соціально-психологічні потреби є важливим чинником утворення груп. Це передусім потреби в безпеці, соціальному визнанні й самоактуалізації.

2. Управління групою підлеглих з погляду теорії мотивації

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--