Реферат: Методи регулювання трудової діяльності працівників. Коучінг
Коучінг і тренерство поєднані в корпоративному середовищі десятиріччями. Коучінг – такий стиль управління, що вже давно сприймається як “жива вода” для менеджерів вищого рівня. Крім того, люди поза корпоративним середовищем вважають можливим і бажаним мати коуча.
Особистий коучінг отримав розвиток з трьох джерел:
1) допоміжні професії, приміром, психотерапія і консультування;
2) консалтинг і організаційний розвиток;
3) тренінги особистого зростання, наприклад, EST, “Life Spring”, “Land Mark Forum”, “Tony Robbins” та ін.
Психологічні теоретики і практики з початку XX ст. впливали на розвиток і еволюцію бізнес-коучінгу. Символічне мислення, на яке звертав увагу З. Фрейд, дуже корисно для коучей. Коучі часто допомагають клієнтам відкривати їхні сильні сторони, які можуть бути замаскованими або захованими в їх підсвідомому, і віднайти їх можна, коли починаєш розбирати життя усвідомлено й цілеспрямовано.
Теорії Карла Юнга і Альфреда Адлера передували сучасному коучінгу. Адлер як вчитель особистості вбачав у кожній людині творця свого життя і часто спонукав своїх клієнтів намічати цілі, планувати життя і винаходи свого майбутнього, що є принципами і методами коучінгу сьогодні.
Так само Юнг вірив в “орієнтацію майбутнього” і телеологічну теорію, згідно з якою ми можемо створювати наше майбутнє через бачення світу й цілеспрямоване життя. Його роботи фокусувалися на житті після 40 років, і він концентрувався на життєвих проблемах людей більш пізнього віку.
Юнг часто проводив “коучінг” з клієнтами через “огляд життя” і стимулював їх жити свідомо, виражаючи свої природні нахили й таланти, і рухатися до індивідуальності, живучи “з метою”. На жаль, психотерапія співвіднесла себе з медичною моделлю, крізь неї вона бачить клієнтів як “пацієнтів”, у яких є “хвороби” і які потребують діагнозу і лікування.
У 1951 р. Карл Роджерс написав легендарну книгу “Терапія, зорієнтована на клієнта”, яка розглядає консультування і психотерапію як відносини, що передбачають наявність у клієнта здатності змінюватися і рости за допомогою створення клінічного терапевтичного союзу. Цей союз виник з безпечного, конфіденційного середовища, що дає клієнту (пацієнту) те, що Роджерс назвав безумовним позитивним ставленням. Ми думаємо, що ця зміна в перспективі була значним попередником того, що сьогодні називається особистим коучінгом.
Абрам Маслоу проводив дослідження, опитування і спостерігав за людьми, які жили з відчуттям енергійності й мети, постійно шукали шлях до психологічного зростання й використання людського потенціалу. В 1968 р. він написав монографію “До психології існування”. Це кульмінаційна крапка в історії, яка, так би мовити, створила каркас для створення особистого коучінгу в 1990 р.
Маслоу розглядав потреби і мотивацію, як і психологи (його попередники), але з тієї точки зору, що людина від народження шукає здоров’я, і, якщо перешкоди для особистого зростання усунені, переходить до самоактуалізації, грайливості, інтересів і творчості.
Висновки
1. Коучінг перетворився на важливий інструмент для всіх менеджерів. Жорстка конкуренція потребує постійної інтенсифікації роботи і водночас чуйного ставлення до персоналу.
2. Коучінг застосовується в будь-якому бізнесі – від виробництва комп’ютерів до роздрібної торгівлі, від сфери обслуговування до фінансових послуг.
3. Європа, Велика Британія, Скандинавські країни та Нідерланди випереджають ГЛТТА в застосуванні коучінгу як основного стилю менеджменту.
Література
1. Аверченко Л.К. Психология управления: Курс лекций. Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т, 2008. – 256 с.
2. Беклешов В.К., Завлин Г.Н. Нормирование научной организации труда. – М.: Экономика, 2008. – 234 с.
3. Белланже Лионель. Переговоры: Пер. с фр. – СПб.: Нева, 2002. – 128 с.
4. Бройдо В.Л. Офисная техника для делопроизводства и управления. – М.: Филинъ, 2009 – 245 с.
5. Васильченко Ю.Л. Механізми часу. – К.: Наша культура, 2008. – 220 с.
6. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер (для руководителя-практика). – М.: Дело, 1997. – 320 с.
7. Гамаюнов В.Г. Организация труда менеджера. – Харьков: Основа, 2009. – 396 с.
8. Герчикова И.Н. Менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 2007. – 586 с.
9. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х. Организация: поведение, структура, процессы: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 662 с.