Реферат: Мовленнєвий етикет спілкування
Особливим різновидом монологічного мовлення є внутрішній монолог, який широко використовується в художніх творах. Внутрішній монолог є засобом відтворення мислительної діяльності літературного героя. Це, як правило, художній авторський вимисел, за допомогою якого розкриваються риси характеру персонажа: «Зоя лежала нащулившись. Це мав бути перший для неї бій, її перше бойове хрещення. Не без страху, але з якимось трепетом очікувала вона як звідтіля, з затуманеного лісу виринуть українці-повстанці і зав’яжеться бій” (Кузьма Гриб. Чад).
Діалог характеризується наявністю двох або більше співрозмовників. Ця форма спілкування використовується у повсякденному житті людей і має різні форми: розмова в сім'ї, на вулиці, судове слідство, заняття в аудиторії та ін. Висловлювання кожного мовця називається реплікою. Діалог теж буває різної тривалості – від двох реплік до кількагодинної бесіди (театральна вистава). Залежно від стилю мовлення діалоги бувають побутові (розмовний стиль), полемічні (публіцистичний стиль), художні (художній стиль) та інші.
Змістом діалогів можуть бути побутові, повсякденні справи, питання політики, господарської діяльності, мистецтва, науки, техніки. Зміст і структура діалогів залежать від теми і мети висловлювання, умов та обставин мовлення, індивідуальних якостей співрозмовників. Так, діалог побутового характеру проходить в неофіційних обставинах. Його репліки короткі, динамічні і тісно пов'язані між собою. Наприклад, розмова двох сусідів з повісті В.Нестайка «Тореадори з Васюківки»:
Бурмило: Воно-то, конєшно, так…Але…
Книш: Зате подаруночок матимеш від німців хіба ж такий! На десять років буде…
Бурмило: Ги-ги!
Книш: …Вермахт щедрий…
Бурмило: А що ж, конєшно…
Книш: Має бути двадцять залізних…Точно… А якість…Бронебійна…
Репліки в офіційному діалозі характеризуються більшою смисловою самостійністю. Наприклад, діалог військового слідчого і солдата Івана Орлюка з «Повісті полум'яних літ» О. Довженка:
— Підсудний Іван Орлюк, у вас під час арешту знайшли серед речей оце. Що це? — запитав військовий юрист Величко, слухаючи зізнання підсудного у військовому трибуналі.
Підсудний важко зітхнув і почервонів.
— Відповідайте, що це?
— Земля...— сказав підсудний і опустив очі.
— Яка?
— Українська... Це я взяв на спомин, коли покидав Україну. Вночі. Удосвіта жінка одна плакала, казала, що це кінець України, ну, кордон, сказати б, межа...
— Так. Продовжуйте. Можете продовжувати біографію, тільки коротко.
Ведення діалогу вимагає дотримання мовного етикету. Діалогічне мовлення передбачає широке використання формул ввічливості (пробачте, будьте ласкаві, перепрошую тощо), особливі форми звертань, як ось: «Дозвольте, панове, мені зі своїм словом втрутитися»; «Шановні добродії, гостинно запрошуємо до виставкої зали». Дотримання правил мовного етикету в діалозі – обов'язкова умова при спілкуванні і невід'ємна ознака високого рівня мовної культури. Мовну культуру особистості формує художня література.