Реферат: Мовний світ сучасної української літератури
План
1. Мовний світ Дмитра Білоуса і Миколи Федунця
2. Постмодерністські твори новітньої літератури: мовна палітра
3. Твори наймолодшої генерації письменників України і мовна культура
4. Молочний Шлях у поетичній метафорі
1. Мовний світ Дмитра Білоуса і Миколи Федунця
Отже, спершу поговоримо про мовний світ, про культуру вірша Дмитра Білоуса (1920 – 2004). У передмові до своєї збірки "За Україну молюся" поет пише: "Я вдячний рідному народові за те, що беріг скарби духовні і передавав із покоління в покоління.
У наших лівобережних слободах були гарні храми. І батьки, й ми дуже любили ту мить, коли проїжджаємо повз якесь село – і раптом з буйної зелені виринає церква. І, може, під впливом цього видіння часто бачив я кольоровий сон: ніби прошкую то полем, то дорогою, а переді мною весь час мріє білокам'яна церква із золотими маківками у сонячному промінні.
І таки здійснився сон. Я таки дійшов до цього храму".
Людина є часткою природи. Природа вдало перевтілилась рядками поетичних строф. Озвучене слово, оживлене краще, емоційніше сприймається читачами, а особливо дітьми:
Що не дай — реве:" Не бу -у –ду!"
їсть погано, мало.
Ґулю он яку верблюду
На губі нагнало!
Або:
Бе-бе-бе та бу-бу-бу! —
Слон реве, мову трубу.
(З книжки "Лікарня в зоопарку")
У поезії Д.Білоуса мова звірів, птахів персоніфікується на сторінках книг. Засобами алітерації впливає автор на почуття читача, виховує любов до природи.
Чом ворони: —кар-кар--кар?
Чом летять, як на пожар?
І сорока: — скре-ке-ке! —
Прилетіла: — Що таке ?
(З книжки "Пташині голоси").
Пізнавальний інтерес до птахів передає художніми засобами дітям. Для чого, з якою метою? Аби ми краще любили природу, її частку – пернатих, все те, що створено силою Божою для кожного з нас. А ще поет прагне пізнавальний матеріал піднести до мовного вираження, мовного коду, якого дешифрує сам читач. За словесною гамою поета, немов за природною, досить цікаво стежити. У його творах постають найрізноманітніші відтінки. Письменник тим самим виховує у читача не тільки любов до навколишнього середовища, а й до рідного слова. Він пише:
Коли забув ти рідну мову—
Біднієш духом ти щодня:
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе до пня.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--