Реферат: Мовний світ сучасної української літератури

Як відомо, художня література посідає чільне місце в системі освіти, навчання і виховання молоді. Письменники не лише пишуть твори, а й проводять зустрічі; вони бажані гості серед студентів та учнів; у концертних програмах не обійтись без художнього слова. А отже значення літератури, як могутнього засобу пізнання навколишнього світу, усе більше зростає. Ідейно-виховна роль літератури звернена не лише для глибшого засвоєння матеріалу, а й для духовного збагачення як дітей, так і дорослих, збільшення джерел інформації.

Твори Дмитра Білоуса якраз і служать високій благородній меті – утвердженню незалежності України. Вони визначаються такими головними методико-виховними факторами:

— високий ідейно-художній, моральний рівень, що справляє сильний вплив на читача;

— доступність еколого-програмових, мовних критеріїв для певних вікових категорій читачів, розуміння розвитку літературного процесу на сучасному етапі;

— відображення краси й довершеності художньої форми рідного слова, відчуття і вироблення естетичних критеріїв, що впливають на емоційне світосприймання;

— розвиток мислення й аналітично-пізнавальних можливостей особистості через текст;

— сприяння інтенсифікації навчального процесу в аудиторії художніми засобами на уроках мови, літератури, філософії, соціології, педагогіки.

— удосконалення мовної грамотності.

Педагогічні ідеї втілені також у таких творах як "Гриць Гачок", "Веселий Кут", "Сад на Лисій горі", численних перекладах. Автор сприймає мудрість афоризму через власну призму і спонукає задуматись читачів. Тільки у підручнику "Українська мова" (10 — 11 клас, автор Ольга Олійник) вжито вісімдесят філософсько-дидактичних віршів, що їх створив Білоус-поет, Білоус-мовознавець. Вірші-зразки сприяють глибшому засвоєнню багатьох граматичних норм, граматичних правил. Якщо збірка "Чари барвінкові" розкривають таїну фразеологічних зворотів, то книга "Ромен хіба не родич Рима?" розповідає про походження назв населених пунктів Слобожанщини. І в ній письменник звертається до літописів, використовує легенди та перекази. Книжки Дмитра Білоуса заповнюють прогалини про фразеологічні звороти, народні та церковні свята. До речі, в Росії побачила світ "Энциклопедия русских праздников". Такий довідник вийшов у прозі, а в Дмитра Білоуса подібна енциклопедія з'явилася у поетичній формі (книга "За Україну молюся").

Зразки, моделі ділової мови поетичної зібрані у багатьох збірках. Автор в гумористичному плані стилізує, витлумачує канонізовані ділові документи. Причому виступає новатором у застосуванні внутрішньої рими. Дмитро Білоус намагався допомогти читачам, учителям, учням наблизитись до абеткової істини, застосовуючи словесну гру в поєднанні з фольклорними мотивами. Дітям подає за правилами гри зразки дидактично-філологічні, а дорослим — звучить як байка. Дотепно і цікаво. Відчувається сюжетна єдність персонажів. Ось для прикладу:

До директора школи Петра Ілліча Дениска

Доповідна записка.

Я, учень 9-го класу Назарій Кушнір

доповідаю, що районний шаховий турнір

для нашої школи пройшов успішно.

є два переможці: Василь Вовчок

і Микола Козленко — по дев'ять очок.

Але, що особливо втішно,

що нашому учневі Штепі Григорію

надано четверту шахову категорію.

Додаю подяку клубу "Золота тура",

котрий зичить Вам і школі щастя та добра.

Підпис: Н. Кушнір.

Під час війни, коли дізнався, що рідна Сумщина, окупована ворогом, написав вірш, який передавався по радіо з українських радіостанцій Москви і Саратова. Ось уривок:

Все переді мною

так як і було:

верби над Сулою,

вигін і село.

Я не хочу вірить,