Реферат: Об рунтування основних виробничо-економічних показників діяльності підприємства

Заробітна плата — це винагорода за працю.

За Законом України "Про оплату праці", введеним з 1.05.95 року, заробітна плата трактується як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виражені, яке за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану роботу.

Існують й інші визначення заробітної платні.

Оплата праці робітників — це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі.

Заробітна плата — це частина витрат на виробництво та реалізацію продукції, яка йде на оплату праці робітників підприємства.

В ринковій економіці заробітна плата виражає головний та безпосередній інтерес найманих робітників, роботодавців та державі в цілому. Знаходження взаємовигідного механізму реалізації та дотримання інтересів указаного тристороннього партнерства є однією з головних умов розвитку виробництва та складає предмет функції керування працею та заробітною платнею.

Заробітна плата, як ціна робочої сили, характеризує вартість предметів споживання та послуг, які повинні забезпечити відтворення робочої сили, задовольнити матеріальні та духовні потреби робітника та членів його сім'ї.

Основна заробітна плата забезпечує мінімальний розмір оплати праці за умовою відпрацювання необхідної кількості робочого часу, стимулює ріст професійної майстерності та підвищує кваліфікації робітника. Метод нарахування основної заробітної платні залежить від системи оплати праці. За відрядною системою основний заробіток робочих визначається шляхом множення фактично виконаного обсягу робіт у натуральних вимірниках на відрядну розцінку за видами робіт. При погодинній оплаті основна заробітна плата розраховується шляхом множення посадового окладу на відсоток виконання нормативного часу або денної ставки оплати на число відпрацьованих днів на місяць.

Додаткова заробітна плата включає в себе різні види доплат, надбавок та компенсацій за диференційовані умови праці та кваліфікацію робітника. До неї належать:

доплати за несприятливі та шкідливі умови праці;

доплати за роботу за технічно обґрунтованими нормами;

надбавки за сумісництво професій та виконання додаткових обов'язків;

доплата за роботу в нічну зміну;

доплата бригадирам та ланковим за керівництво;

надбавки за класність водіїв та машиністів;

надбавки за вчені ступені та звання, почесні звання, встановлені державою;

персональні надбавки керівникам та спеціалістам за кваліфікацію;

доплати за ненормований робочий день;

оплата понаднормових годин, робота у вихідні та святкові дні;

доплата за час виконання державних обов'язків;

інші індивідуальні стимулюючи виплати.

Перелічені вище надбавки, доплати та компенсації частіше всього нараховуються у вигляді визначених, встановлених державою або підприємством, відсотків до основної заробітної платні, виплачуються з фонду оплати праці і також відносяться до собівартості продукції.

Винагорода за кінцевий результат виплачується з фонду оплати праці за досягнення певних результатів діяльності підприємства (організації), а також окремих структурних підрозділів. Винагорода стимулює групові інтереси, заохочує колективізм у досягненні кінцевих результатів виробництва та частіше всього розподіляється за коефіцієнтом трудової участі або внеску (КТУ, КТВ). На практиці винагородження виплачуються за наступні результати:

збільшення обсягу товарної продукції, робіт, послуг;

ріст продуктивності праці (виробітку);

підвищення якості продукції, робіт, послуг;

своєчасне та дострокове введення об'єктів до експлуатації;

впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій у НВІ, КБ і на підприємствах;

економію ресурсів (матеріальних, технічних, фінансових, енергетичних);