Реферат: Організаційно економічний механізм санації підприємств машинобудування

- виявити існуючі у науковій економічній літературі вітчизняні та зарубіжні методики проведення аналізу діяльності неплатоспроможного підприємства, розробити рекомендації зі здійснення санаційного аудиту;

- встановити особливості економічного функціонування підприємств машинобудівного комплексу, проаналізувати умови проведення санації підприємств галузі;

- виявити, узагальнити та доповнити методи оздоровлення підприємства і на цій основі розробити організаційно-економічний механізм санації для підприємств машинобудування;

- розробити науково обґрунтовані рекомендації для прийняття раціональних рішень щодо управління кредиторською заборгованістю в умовах фінансової кризи;

- удосконалити теоретичні та методичні аспекти здійснення санації балансу підприємств;

- дослідити існуючі, обґрунтувати та розробити нові підходи здійснення контролю за виконанням санаційної процедури.

Об’єктом дослідження є процес відновлення діяльності суб’єктів господарювання за допомогою санаційних процедур.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади здійснення санації машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є наукові концепції, теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених.

Для досягнення поставленої мети в роботі використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Для узагальнення теоретико-методологічних положень та уточнення ключових понять дисертаційної роботи застосовано такі загальнонаукові методи як: абстрактно-теоретичний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу. Метод логічного узагальнення використано для обґрунтування необхідності виділення та застосування нового понятійного апарату досліджуваного об’єкта. При дослідженні тенденцій розвитку машинобудівного комплексу, окремих підприємств – методи економіко-статистичного аналізу, порівняння. При розробці моделі моніторингу – методи економіко-математичного моделювання. Графічний метод використано для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного відображення ряду теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи.

Інформаційною базою дослідження стали закони України, нормативні документи, накази та методичні рекомендації Міністерства економіки України, державної госпрозрахункової установи “Агентство з питань банкрутства”, роз’яснення Вищого господарського суду України у справах про банкрутство, дані Держкомстату України, матеріали первинної звітності машинобудівних підприємств, монографії, матеріали періодичних наукових видань.

Обробка даних і розрахунки здійснено за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Excel.

Наукова новизна дослідження полягає в розвитку та поглибленні теоретичних та методичних положень механізму санації підприємств машинобудування:

вперше :

- розроблено комплексну систему результативної санації підприємства, представлену у вигляді організаційно-економічного механізму. На відміну від існуючих підходів, реалізація запропонованого механізму передбачає узгодження пріоритетних інтересів підприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища, внутрішню гармонізацію діяльності, відновлення економічного потенціалу та створення передумов для сталого розвитку підприємства у довгостроковій перспективі;

- розроблено модель моніторингу виконання санації, що базується на фіксації відмінностей фактичних тенденцій зміни економічних показників діяльності підприємств від сформованої еталонної системи. Обґрунтовано доцільність введення такого показника як “результативність виконання плану санації” для оцінки якості виконання санаційних заходів. Використання такого підходу дозволяє контролювати та ефективно координувати процес виконання санації. Модель моніторингу здійснення санації представлено у вигляді автоматизованої системи, яку розроблено за допомогою програмних засобів Microsoft Excel;

удосконалено:

- теоретичні аспекти визначення економічної сутності та змісту санації: уточнено й доповнено поняття “санація підприємства”, яке розглядається як складова антикризового управління; визначено завдання санації; сформульовано та аргументовано загальні принципи здійснення санації підприємства;

- процес реалізації санації шляхом оцінки чинних методів відновлення діяльності та доповнення їх новими, аналітичного узагальнення та виділення відповідних етапів оздоровлення підприємств, а саме: виживання, забезпечення прибутковості, економічного зростання. Для кожного етапу сформульовано кінцеву мету, розроблено систему оздоровчих заходів для її досягнення;

- методи управління кредиторською заборгованістю в умовах фінансової кризи. Запропонований підхід передбачає створення системи раціонального вибору форм роботи з кредиторами, що базується на ранжуванні останніх залежно від положення кожного у законодавчо визначеній черговості вимог кредиторів;

дістали подальшого розвитку :

- трактування поняття “санація балансу”, обґрунтовано доцільність виділення окремих складових “санація активів балансу” та “санація пасивів балансу”, визначено сутність кожного. Таке розмежування стало вихідною теоретико-методичною базою для систематизування заходів внутрішньої фінансової стабілізації у розробленому механізмі санації;

- вибір інструментарію проведення аналізу діяльності неплатоспроможного підприємства. На основі систематизації вітчизняних та зарубіжних методів діагностики виявлено специфіку та недоліки кожного, доведено необхідність здійснення комплексного аналізу. Детальний аналіз усіх підсистем підприємства забезпечить необхідний рівень обґрунтованості при прийнятті рішення стосовно впровадження санаційних процедур.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці основних засад та обґрунтуванні методичних рекомендацій здійснення санації підприємств машинобудування. Отримані при досліджені результати вносять суттєвий вклад у розв’язання проблем адаптації машинобудівних підприємств до ринкових умов господарювання, покращення їх фінансово-господарського стану, створення передумов для сталого розвитку у майбутньому.

Розроблені в дисертації механізм санації та програма моніторингу її виконання використовуються у роботі ВАТ “Термопластавтомат” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 801 від 24.10.2006 р.), ВАТ “АК Адвіс” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 86 від 27.03.2007 р.), ТОВ “Агентство з питань банкрутства та власності” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 904 від 11.09.2007 р.) та науково-виробничого об’єднання “Віднова” м. Хмельницький (довідка про впровадження № 3 від 25.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові результати дослідження, які виносяться на захист, отримані дисертантом особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати роботи викладено у наукових доповідях та обговорено на таких конференціях: ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (1–3 жовтня 2004 р. м. Алушта); П’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (18–21 травня 2005 р. м. Хмельницький); І міжнародній науково-практичній конференції “Управління організаційними змінами в контексті формування економіки знань” (17–19 листопада 2005 р. м. Хмельницький); ІIміжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (1–3 червня 2006 р. м. Луцьк).

Публікації. Результати дослідження відображено у 12 наукових публікаціях загальним обсягом 3,69 др. арк., з них 9 праць – у наукових фахових виданнях (обсяг 3,22 др. арк.). З публікацій у наукових фахових виданнях особисто автору належить 2,86 др. арк.

Обсяг і структура дисертації.Дисертація викладена на 247 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку джерел, в т.ч. основний текст роботи викладено на 170 сторінках. Робота ілюстрована 19 таблицями, 26 рисунками та містить 11 додатків. Список використаних джерел містить 186 найменувань і займає 17 сторінок.