Реферат: Планування й облік роботи з фізичного виховання в навчальному закладі

Робочий (тематичний) план складається на основі навчальної програми й річного плану-графіка проходження програмного матеріалу і являє собою послідовний виклад змісту кожного уроку навчальної чверті (семестру). У практиці фізичного виховання робочий план має різні назви - тематичний план, план на одну чверть, на один семестр. У робочому плані в більше конкретизованому виді, чим у плані-графіку навчального процесу, представлені використовувані засоби й відбитий методика навчання руховим діям і виховання фізичних якостей. Кваліфіковано складений робочий план значною мірою виконує функцію методичного забезпечення навчального процесу. Робочі плани становлять у текстовій і графічній формі.

У зміст робочого плану входять:

1) конкретні навчально-виховні завдання уроків (загальні й частки);

2) теоретичні відомості по фізичному вихованню;

3) основні засоби (фізичні вправи), способи їхнього застосування й величини навантажень (із зазначенням їхнього обсягу й інтенсивності на кожний урок);

4) контрольні вправи (тести) для визначення успішності засвоєння програмного матеріалу й рівня фізичної підготовленості учнів.

При розподілі в робочому плані навчального матеріалу по уроках необхідно керуватися наступними методичними положеннями:

1) дотримуватися дидактичного правила від простого до складного, при цьому брати до уваги підвищений рівень, фізичної підготовленості учнів у процесі їхніх систематичних занять;

2) при розучуванні рухової дії недоцільно робити більші перерви між уроками, тобто варто застосовувати концентроване в часі навчання;

3) усіляко використовувати позитивний взаємозв'язок вправ з різних розділів програми й уникати розучування на одному уроці негативно взаємодіючих рухових дій;

4) на заняттях, де заплановане навчання руховим діям, варто передбачати повідомлення основ знань про техніку досліджуваної дії, вплив цієї фізичної вправи на організм, правила забезпечення безпеки при його виконанні;

5) для вирішення завдань фізичного виховання варто використовувати на уроці засоби, що роблять різнобічний вплив на фізичний розвиток дітей;

6) кількість і зміст завдань на одному уроці повинні відповідати можливостям що дітей і учбово-матеріальному забезпеченню уроку.

У робочому плані фіксується методична послідовність проходження навчального матеріалу й одночасно розкривається зміст кожного конкретного уроку.

Розклад занять повинен бути по можливості постійним, стабільним і передбачати приблизно рівні проміжки часу між заняттями по фізичному вихованню.

План-конспект уроку (заняття) розробляється на кожне конкретне заняття на основі робочого плану і являє собою повний деталізований сценарій майбутнього уроку. У ньому вказуються номер заняття за робочим планом, основні й частки завдання уроку, підбираються необхідні засоби для їхнього рішення з позначенням параметрів навантаження (кількість повторень, інтенсивність, тривалість) і відпочинку по всіх вправах, розробляються організаційно-методичні вказівки.

Педагогічний контроль і облік у фізичному вихованні

Педагогічний контроль — це система заходів, що забезпечують перевірку запланованих показників фізичного виховання для оцінки застосовуваних засобів, методів і навантажень.

Основна мета педагогічного контролю — це визначення зв'язку між факторами впливу (засобу, навантаження, методи) і тими змінами, які відбуваються в, що займаються в стані здоров'я, фізичного розвитку, спортивної майстерності й т.д. (фактори зміни).

На основі аналізу отриманих у ході педагогічного контролю даних перевіряється правильність підбора засобів, методів і форм занять, що створює можливість при необхідності вносити корективи в хід педагогічного процесу.

У практиці фізичного виховання використовується п'ять видів педагогічного контролю, кожний з яких має своє функціональне призначення.

1. Попередній контроль проводиться звичайно на початку навчального року (навчальної чверті, семестру). Він призначений для вивчення складу що займаються (стан здоров'я, фізична підготовленість, спортивна кваліфікація) і визначення готовності учнів до майбутніх занять (до засвоєння нового навчального матеріалу або виконанню нормативних вимог навчальної програми). Дані такого контролю дозволяють уточнити навчальні завдання, засоби й методи їхнього рішення.

2. Оперативний контроль призначений для визначення термінового тренувального ефекту в рамках одного навчального заняття (уроку) з метою доцільного чергування навантаження й відпочинку. Контроль за оперативним станом що займаються (наприклад, за готовністю до виконання чергової вправи, чергової спроби в бігу, стрибках, до повторного проходження відрізка лижної дистанції й т.п.) здійснюється за такими показниками, як подих, працездатність, самопочуття, ЧСС і т.п. Дані оперативного контролю дозволяють оперативно регулювати динаміку навантаження на занятті.

3. Поточний контроль проводиться для визначення реакції організму дітей на навантаження після заняття. З його допомогою визначають час відновлення працездатності дітей після різних (по величині, спрямованості) фізичних навантажень. Дані поточного стану що займаються є основою для планування змісту найближчих занять і величини фізичних навантажень у них.

4. Етапний контроль служить для одержання інформації про кумулятивний (сумарному) тренувальному ефекті, отриманому протягом однієї навчальної чверті або семестру. З його допомогою визначають правильність вибору й застосування різних засобів, методів, дозування фізичних навантажень що займаються.

5. Підсумковий контроль проводиться наприкінці навчального року для визначення успішності виконання річного плану-графіка навчального процесу, ступеня рішення поставлених завдань, виявлення позитивних і негативних сторін процесу фізичного виховання і його складових. Дані підсумкового контролю (стан здоров'я що займаються, успішність виконання ними залікових вимог і навчальних нормативів, рівень спортивних результатів і т.п.) є основою для наступного планування навчально-виховного процесу.

Методи контролю. У практиці фізичного виховання застосовуються наступні методи контролю: педагогічне спостереження, опитування, прийом навчальних нормативів, тестування, контрольні й інші змагання, найпростіші лікарські методи (вимір ЖЄЛ - життєвої ємності легенів, маси тіла, станової сили й ін.), хронометрування заняття, визначення динаміки фізичного навантаження на занятті по ЧСС і ін.

Більшу інформацію викладач одержує за допомогою методу педагогічних спостережень. Спостерігаючи в ході заняття за учнями, викладач звертає увагу на їхнє поводження, прояв інтересу, ступінь уваги (зосереджене, неуважне), зовнішні ознаки реакції на фізичне навантаження (зміна подиху, кольори й вираження особи, координації рухів, збільшення пітливості та ін.).

Метод опитування представляє можливість одержати інформацію про стан їхніх власних показників, що займаються на підставі, про самопочуття до, під час і після занять (про болі в м'язах та ін.), про їхні прагнення й бажання. Суб'єктивні відчуття — це результат фізіологічних процесів в організмі. З ними треба вважатися й у той же час пам'ятати, що вони не завжди відбивають щирі можливості що займаються.