Реферат: Поняття та сутність менеджменту

3) розвиток галузі змінює природу та значущість цих переваг (див.рис.4.)

Традиційні галузі пропонують обмежену кількість можливостей, тому менеджмент має шукати будь-які засоби економії готівки і зменшення витрат.

В об ’ ємних галузях нелбхідно як умога ширше використати свою значну перевагу . Головні зусилля спрямовані на збільшення частини ринку . Менеджмент має агресивно управляти конкуренцією і знижувати її інтенсивність. Фірми, які мають малу частку ринку, повинні думати про вихід з цієї галузі або шукати нові шляхи виділитися тут.

Якщо фірма знаходиться у спеціалізованій галузі потрібно шукати шляхи запобігання конкуренції та створення переваг, які важко досягти конкуренту.

У фрагментарній галузі менеджер має виважено підходити до нових інвестицій, прискорювати їх окупність. Потрібно бути дуже обережним у питаннях розширення бізнесу.

Підхід з позицій моделі “життєвого циклу”.(див.рис.5.)

Методи вибору стратегії бізнесу.

За класифікацією Майкла Портера виділяють:

1) стратегією контролю за витратами грунтується на зменшенні власних витрат на виробництво одиниці продукції проти витрат конкурентів. Існує багато практичних засобів побудови стратегії контролю за витратами.

Наприклад, збільшення обсягів виробництва, зменшення накладних витрат, впровадження нової технології … - усі засоби, що призводять до зменшення собівартості.

При цьому існують певні умови виконання цієї стратегії:

- коли фірми продають однорідні товари

- коли споживачі є чутливими до змін в ціні на продукцію фірми

- коли організація має реальні можливості регулювати масштаб виробництва та обсяги продажу .

Небезпека : найчастіше фірми помиляються переоцінюючи свої можливості управляти витратами .

2) стратегія диференціації спрямована на те, аби постачати на ринок товари або послуги, які за своїми якостями більш привабливі для споживачів проти продукції конкурентів.

Ключовим у застосуванні цієї стратегії є наявність у товара унікальної властивості, яка приваблює сплживача (наприклад, висока якість продукції, розгалужена мережа філіалів для надання послуг, принципова новизна продукції, імідж фірми та інше).

Небезпека: аби зробити цю стратегію успішною необхідно вміти донести до споживача цінність унікальної властивості данної продукції, але при цьому не слід забувати, що витрати на створення унікальної продукції данного товару можуть підняти ціни на нього так високо, що він буде не конкурентоспроможним на ринку.

3) стратегія фокусування виходить з того, що будь-який ринок складається з відносно самостійних елементів, кожен з яких ставить спеціфічні умови до продукції. Якщо фірма здатна забезпечити виробництво продукції, яка відповідає таким вимогам та зробить це краще за конкурентів, тоді вона збільшить частку свого ринку.

Розробка стратегії здійснюється :

1. вибір одного або кількох сегментів ринку; при цьому фірма може цілеспрямовано орієнтуватися:

а) або на певну групу споживачів

б) або на специфічний географічний ринок

в) або на обмежену частку асортименту продукції

2. ідентифікація специфічних потреб, побажань та інтересів споживачів у цьому секторі

3. пошук кращих проти конкурентів шляхів задоволення таких потреб. Це можна зробити двома способами:

-шляхом контролю за витратами

-шляхом фокусування /рис.5.2./

Жодна з означених типових стратегій не має абсолютних переваг перед іншою. Всі вони широко застосовуються на прктиці.

Вцілому ефективна стратегія повинна:

1) орієнтуватися на конкретних споживачів, їх потреби, запити, інтереси

2) відзеркалювати набір сильних сторін фірми

3) містити перелік конкретних задач, які б дозволяли організації реально реалізовувати свої конкурентні переваги