Реферат: Принципи одержання та використання алкінів
С6Н10: СНºС–СН2-С-СН3
СН3
4,4-Диметилбутин-1 Циклогексен
Алкіни за кількістю ізомерів займають проміжне положення серед алканів і алкенів (табл. 1).
Таблиця 1 – Порівняння кількості ізомерів для алканів, алкенів і алкінів
| Кількість атомів карбону в молекулі вуглеводню | Кількість ізомерів | ||
| Алкани СnH2n+2 | Алкени CnH2n | Алкіни CnH2n-2 | |
| 1 | 1 | - | - |
| 2 | 1 | 1 | 1 |
| 3 | 1 | 1 | 1 |
| 4 | 2 | 3 | 3 |
| 5 | 3 | 5 | 3 |
| 6 | 5 | 13 | 7 |
| 7 | 9 | 27 | 14 |
| 8 | 18 | 66 | 32 |
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
За звичайних умов перші члени гомологічного ряду алкінів (С2-С4) – гази, далі ідуть рідини, а починаючи з С9 – тверді речовини.
Найважливіший із алкінів – ацетилен – безбарвний газ, погано розчинний у воді (при 200С в 1л води розчиняється 1,21г С2Н2), але добре розчинний в ацетоні (в 1л ацетону розчиняється 350л С2Н2 за н.у.) – ця властивість використовується за необхідності збереження та транспортування ацетилену (перевезення ацетилену в газоподібному стані потребує дуже великих ємностей, а під тиском – зовсім неможливе, оскільки при стисканні С2Н2 розкладається на сажу і водень). З повітрям ацетилен утворює самовибухові суміші, при 3350С він самозаймається.
Ацетилен і пропін мають слабкі естерні запахи, що зумовлює їх наркотичну і анестезуючу дію.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Хімічна поведінка алкінів зумовлюється наявністю в молекулах потрійного зв¢язку, який за реакційною здатністю подібний до подвійного, але не перевершує його за активністю. З цієї причини алкіни взаємодіють за місцем потрійного зв¢язку повільніше. Крім того, p-електронна густина потрійного зв¢язку розміщена більш компактно, ніж в алкенах, тому менш доступна до дії реагентів.
І Реакції електрофільного приєднання АЕ
Реакції за цим типом проходять у дві стадії: спочатку руйнується один p-зв¢язок і утворюються похідні алкенів (як правило, транс-ізомери), а при розриві другого p-зв¢язку – похідні алканів.
1 Галогенування проходить повільніше, ніж у алкенів. Подібно до олефінів ацетиленові вуглеводні знебарвлюють бромну воду (якісна реакція на потрійний зв¢язок):
-20о C H H Br2
СНºСН + Br2 ------ -C=C-------CHBr2-CHBr2.
CCl4 Br H
Ацетилен Транс-1,2-диброметан – 1,1,2,2-Тетрабром– етан
Аналогічно проходить і хлорування алкінів.
Зважаючи на те, що потрійний зв¢язок має меншу реакційну здатність порівняно із подвійним, при обмеженій кількості галогену за певних умов стає можливим селективне приєднання Hal2 саме до подвійного зв¢язку при одночасній наявності в молекулі і потрійного зв¢язку, наприклад:
СНºС-СН=СН2 + Br2 ------- CHºC-CHBr-CH2Br.
Бутен-1-ін-3 3,4-Дибромбутин-1
(вінілацетилен)
2 Гідрогалогенування. Галогеноводні приєднуються до алкінів за стадіями за правилом Марковникова з утворенням спочатку моногалогенопохідних алкенів, а при надлишку реагенту – гемінальних дигалогеналканів (в яких атоми галогену сполучені з одним атомом карбону). Іноді для прискорювання взаємодії до реакційної суміші додають каталізатори – HgCl2 чи CuCl2.
Особливо велике значення має гідрохлорування ацетилену з утворенням вінілхлориду, при полімеризації якого добувають поліхлорвініл.
140-200о C
CHºCH + HCl ------------------ CH2=CH-Cl.
Ацетилен CuCl2 Хлорвініл
Слід зазначити, що приєднання HBr до несиметричних алкінів проходить за механізхмом АЕ відповідно до правила Марковникова, а за наявності пероксидних сполук (Н2О2 та ін.) проходить за механізмом АR не за правилом Марковникова, оскільки при цьому виявляється пероксидний ефект Харраша: