Реферат: Проектування інформаційної системи підприємства Інвестиційна діяльність

б) інформація для зовнішніх споживачів, що випливає з фінансового обліку;

в) інформація, що стосується оподаткування.

МСБО 1 «Розкриття облікової політики» поділяє усіх користувачів на окремі групи, враховуючи їх інформаційні потреби:

- інвестори (прийняття рішень щодо придбання, утримання або продажу акцій);

- працівники (забезпечення робочих місць, прибутковість);

- банки (повернення кредиту, отримання відсотків);

- постачальники і кредитори (своєчасність оплати рахунків);

- клієнти (замовники) (можливість отримання необхідних товарів і послуг);

- уряд (повнота і своєчасність сплати податків);

- громадскість (вплив діяльності підприємств на суспільний добробут (зайнятість, екологія та ін.).

2. Види інформації та її призначення у сфері інвестування

Прийняття управлінських рішень у сфері інвестування базується на багатьох видах інформації. Питання про класифікацію інформації, що використовується в управлінні інвестиційною діяльністю підприємств, є дискусійним.

Окремі економісти розподіляють економічну інформацію на три види:

1. оперативно-технічну,

2. планову,

3. облікову.

Деякі автори дотримуються іншої точки зору. Вони поділяють інформацію на: оперативно-виробничу, облікову та статистичну, або на планову, нормативно-довідкову і статистичну звітність. Така диференціація не охоплює усі види інформації, що вистовується в процесі прийняття рішень щодо реального чи фінансового інвестування, не відображає їх функціональної характеристики.

Для впорядкування інформаційної системи, що застосовується в управлінні інвестиційною діяльністю підприємства, поділяючи думку Крупки Я.Д ., доцільно виходити з того, що в процесі прийняття рішень використовуються дві великі групи даних:

1. базова інформація , що визначає завдання, норми, параметри реальних дій, існуючі обмеження при здійсненні інвестицій;

2. інформацію, що відображає фактичний стан об’єктів управління в процесі формування інвестиційного портфеля та реалізації окремих інвестиційних проектів.

До першої групи належить регулятивно-правова, нормативно-довідкова, бізнес-планова та проектно-кошторисна інформація.

Друга група охоплює облікову, звітну та статистичну інформацію, необлікові дані.

Приблизно за такою схемою поділяє інформацію у сфері капітального будівництва проф. Литвин Б.М. , об’єднуючи її у два блоки: умовно-постійну та змінну.

При визначенні структури першої групи інформаційного забезпечення слід окремо зупинитися на проектно-кошторисній документації. Це – специфічний вид інформації, характерний тільки для сфери реального інвестування, зокрема капітального будівництва. В економічній літературі деякі автори не виділяють її в окремий вид, а показують у складі нормативно-довідкової або приєднують до планової інформації.

Призначення інформації.

Інформацію потрібно використовувати у 3-х напрямах:

1. визначення інвестиційної привабливості – для визначення привабливостіокремих проектів, окремих підприємств: оцінка майнового стану, прибутковість підприємства, фінансова стійкість, ліквідність підприємства, показники діялової активності;

2. встановлення інвестиційних витрат і ресурсів в процесі реалізації інвестиційних проектів – найбільше використовується облікова інформація: використовується інформація з рахунків бухгалтерського обліку (14,15,35,96,97,74,73,72 і т.д.);

3. використання інформації на етапі експлуатації введених в дію інвестиційних проектів – для розрахунку фактичної ефективності інвестиційних вкладень: коефіцієнт інвестицій, період окупності, чистий приведений дохід, індекс доходності, термін окупності, внутрішня норма доходності.