Реферат: Теоретичні основи інформатики та компютерної техніки
1. Розвиток комп’ютерної техніки.
2. Основи інформатики.
3. Класифікація персональних комп’ютерів.
4. Складові частини інформатики.
5. Інформація, її види та властивості.
6. Кодування інформації.
7. Структурна схема комп’ютера.
8. Системи числення.
9. Позиційна система числення.
10. Алгоритми переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
11. Приклади переведення чисел у двійкову, вісімкову та шістнадцяткову системи числення.
12. Приклади додавання чисел у двійковій системі числення.
13. Висновок.
14. Використана література.
Розвиток комп’ютерної техніки.
Першим комп’ютером були всім відомі механічні годинники. Це дійсно інструмент, який може рахувати без участі людини. Правда, годинник відраховує не числа, а час, але з точки зору механіки ніякої різниці не має. Уже всередині ХХ ст. були годинники, здатні не тільки рахувати хвилини і години, а й такі, що володіли можливістю програмування. Перші ЕОМ з’явилися після ІІ світової війни, і вони були дуже далекі від сучасних комп’ютерів. Їх призначення було тільки утилітарним – розрахунок артилерійських таблиць.
До початку 60-х рр. у світі вже виробляли тисячі ЕОМ, але комп’ютерами в сучасному розумінні цього слова вони так і не були. Ці машини працювали за програмами, закладеними програмістами і по закінченні роботи не давали результатів.
У 30-40-х рр. ХХ ст. на основі попередніх дослідів вченого Бебіджа була створена обчислювальна машина, особливість якої полягала в тому, що для виконання операцій їй була потрібна не людина, а набір інструкцій. Такі інструкції представляли собою визначений візерунок дірочок на картках-перфокартах. Також замість великої кількості механічних деталей, які потрібно було машині Бебіджа, в цей раз вчені змусили працювати в обчислювальних машинах електрику.
У перших ЕОМ основними робочими елементами були електричні лампи, або вакуумні електричні трубки. На зовнішній вигляд вони були схожі на електричні лампи. Вони включалися і виключалися під дією електричних сигналів, але при роботі сильно перегрівались і часто виходили з ладу.
Наступним кроком уперед в обчислювальній техніці стало створення у 1948 р. напівпровідникових транзисторів. Вони виконували такі ж функції, що і електронні лампи, але були значно менші за розміром (трохи більші за горошину), надійніші в експлуатації і більш стійкі. До того ж вони використовували набагато менше електроенергії і були дешевші у виробництві. Таким чином стало можливим створення ЕОМ. Менших розмірів і з більшими швидкодіями. В 60-ті рр. їх вже використовували в приватних компаніях і державних установах.
Поява інтегральних схем, або кремнієвих чіпів, в 70-ті рр. ХХ ст. означало ще один великий етап в розвитку ОТ. ЕОМ стали ще більш компактними і дешевими.
У 80-ті рр. Вчені розробили технологію НВІС (технологія створення над великих інтегральних схем). Одна така інтегральна схема включає в себе десятки тисяч транзисторів і всі вони розміщуються на кристалі кремнію, меншого за людський ніготь. Так був створений домашній комп’ютер.
Основи інформатики.
Інформатика - це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "інформатика" походить від французького слова Informatique і утворене з двох слів: інформація та автоматика. Запроваджено цей термін у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. Тоді в англомовних країнах увійшов до вжитку термін "Computer Science" для позначення науки про перетворення інформації, що грунтується на використанні обчислювальної техніки. Тепер ці терміни є синонімами.
Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях.
Предмет інформатики складають такі поняття:
o апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
o програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
o засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;
o засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами
Засоби взаємодії в інформатиці прийнято називати інтерфейсом. Тому засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення інколи називають також програмно-апаратним інтерфейсом, а засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами - інтерфейсом користувача .
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--