Реферат: Управління інноваційними платформами проектів енергозберігаючих технологій у житлово комунальному господарстві
аналіз і узагальнення вітчизняного й закордонного досвіду з питань управління інноваційними проектами енергозбереження в житлово-комунальному господарстві;
визначення енергозбереження в житлово-комунальному господарстві як системи з певним рівнем автономності, декомпозиції її на підсистеми, ідентифікація проблем і реінжиніринг інноваційних процесів проектного управління;
аналіз проблем енергоспоживання житлово-комунального господарства й оцінка напрямків його інноваційного розвитку;
дослідження концептуально-методичних засад управління інноваційним потенціалом та платформами розвитку енергозбереження,
оцінка результативності управління проектами інноваційного розвитку систем енергозбереження в житлово-комунальному господарстві;
розробка моделі формування інвестиційних пріоритетів управління інноваційними проектами ефективного використання енергоресурсів;
розробка моделі управління режимами функціонування централізованої системи теплопостачання з розподілу теплової енергії споживачам з мінімальними витратами.
впровадження основних положень і результатів досліджень у практику управління проектами інноваційного розвитку систем енергозбереження в житлово-комунальному господарстві.
Об’єктом дослідження є інноваційні платформи і проекти енергозберігаючих технологій у розвитку житлово-комунального господарства України.
Предмет дослідження – процеси управління інноваційними платформами та проектами енергозбереження в житлово-комунальних господарствах.
Методи дослідження. Аналіз і узагальнення вітчизняного й закордонного досвіду, існуючих положень і нормативів, принципів і підходів управління інноваційними проектами енергозбереження в житлово-комунальному господарстві; методи системного аналізу; моделі й методи системної динаміки; когнітивні моделі й методи формування інноваційного потенціалу й платформ проектів енергозбереження; методи імітаційного моделювання та інвестиційного аналізу.
Наукова новизна отриманих результатів. Наукова проблема управління інноваційними платформами й проектами енергозбереження в житлово-комунальних господарствах України вирішена шляхом розробки комплексу підходів, моделей, методів і засобів. Наукова новизна полягає в наступному:
вперше:
запропонована структурна й функціональна моделі інноваційних платформ проектів та програм енергозбереження в житлово-комунальних господарствах;
розроблена ієрархічна модель прийняття багатокритеріального рішення при оцінюванні ефективності функціонування систем теплопостачання в проектах інноваційного розвитку;
удосконалені:
система основних показників енергозбереження на підприємствах ЖКГ з урахуванням впровадження інноваційних проектів енергозберігаючих технологій;
методи комплексного оцінювання параметрів систем енергозбереження в житлово-комунальних господарствах, які, в порівнянні з відомими методами, дозволяють досягти вищого ступеня інтеграції;
отримала подальший розвиток:
модель управління режимами функціонування централізованої системи теплопостачання з урахуванням показників якості й ефективності.
Практичне значення отриманих результатів. Результати роботи були впроваджені:
у акціонерному товаристві закритого типу "Харківська ТЕЦ-5"
у державному комунальному підприємстві "Харківські теплові мережі";
у акціонерну компанію "Харківобленерго";
у Харківський національній академії міського господарства в процесі викладання курсів "Управління проектами", "Проектний аналіз", "Організація й економіка інноваційної діяльності".
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації розглядались і схвалені на наступних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції "Основні системотехнічні напрямки удосконалення диверсифікаційних процесів будівельних підприємств на шляху їхньої трансформації до ринкових взаємин" (21-23 жовтня 2003 р., м. Харків); міжнародній науково-практичній конференції "Забезпечення умов ефективності зростання підприємств будівельної галузі на основі удосконалення економічних структур" (19-22 жовтня 2004 р., м. Харків); міжнародної науково-практичної конференції "Удосконалення економічних структур будівельної галузі в умовах трансформації економіки України до ринкових умов" (17-19 жовтня 2005 р., м. Харків); міжнародній науково-практичній конференції "Економіка будівельної галузі на шляху її інтеграції до синергетичних систем" (17-19 жовтня 2006 р., м. Харків); 64-ій науково-практичній конференції Київського національного університету будівництва і архітектури (15-17 квітня 2003 р); міжнародній науково-практичній конференції "Молода наука Харківщини – 2004", секція "Розвиток міського господарства, будівництва та інфраструктури життєзабезпечення Харківського регіону" (29-30 квітня 2004 р., м. Харків); XXXIII науково-технічній конференції викладачів, аспірантів і працівників Харківської національної академії міського господарства (11-13 травня 2006 р., м. Харків); науково-практичній конференції "Економічна освіта і наука: досвід та перспективи розвитку" (22-23 листопада 2007 р., м. Харків).
Особистий внесок здобувача. Автором розроблено теоретико-методологічні засади, моделі та методи управління інноваційними платформами проектів енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві. Висновки й результати дисертації автор одержав самостійно, сформулював та виклав у наукових публікаціях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті в переліку публікацій за темою дисертації.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 10 роботах, зокрема: 9 статтях у наукових журналах і збірниках наукових праць, які входять до переліку, затвердженому ВАК України, і 1 тези доповідей у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3.7 умов. друк. арк., з яких 1.35 умов. друк. арк. належать особисто авторові.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, і викладена на 180 стор., у тому числі містить 88 рисунків, 25 таблиць. Список використаних джерел містить 178 найменувань. Робота включає чотири додатки на 25 сторінках.