Реферат: Управління інноваційними платформами проектів енергозберігаючих технологій у житлово комунальному господарстві

H=d1+d2q+d3q2, (7)

де H – напір активного елемента, d1, d2, d3 – коефіцієнти навантажувальної характеристики активного елемента, q – витрата через активний елемент.

Модель на ділянці трубопроводу теплової мережі характеризується наступною залежністю:

Piн – Piк – ciqiв = 0, (8)

де Piн, Piк – тиск на початку і кінці i-ої ділянки трубопроводу, ci – гідравлічний опір i-ої ділянки трубопроводу, qi – витрата на i-ій ділянці трубопроводу, в – константа, що визначає вид апроксимації на ділянці трубопроводу.

Модель функціонування магістральних і розподільних мереж визначається моделлю сталого потокорозподілення в тепловій мережі, що описується системою рівнянь виду:

f(Piн, Pik, qi, лi) = 0, iєM(9)

У qi - У qi, jєV(10)

Piн = Pj, iєV, jєV - , (11)

Pik= Pj, iєV, jєV+, (12)

де f(Piн, Pik, qi, лi) – нелінійні монотонно зростаючі або спадаючі безперервні функції, що визначають режим передачі теплоносія по ділянці трубопроводу; M – множина індексів реальних дуг графа мережі; V – множина індексів вузлів графа мережі; jєV - , jєV+ – множина індексів дуг графа мережі вихідних і вхідних в j-ий вузол.

Виконані в дисертації дослідження дозволили розробити науково-обґрунтовані рекомендації з управління інноваційним розвитком систем енергозбереження в житлово-комунальному господарстві.

Вивчення впливу енергетичної складової на конкурентоспроможність послуг дозволило виявити залежність зростання енергоємності в галузі ЖКГ від обсягів падіння виробництва і зростання енерговитрат у структурі собівартості житлово-комунальних послуг. На основі піднятої проблематики були систематизовані основні фактори, що визначають недостатню ефективність роботи систем енергозбереження.

У ході дисертаційного дослідження був зроблений аналіз ефективності формування і функціонування систем енергозбереження на державному, регіональному і корпоративному рівнях, сформульовані загальні напрямки їх інноваційного розвитку на основі інституціональних перетворень, що дозволяють врахувати особливості інноваційного потенціалу енергозбереження на житлово-комунальних підприємствах.

Проведене дослідження дозволило розробити концептуальну модель інноваційного потенціалу енергозбереження в ЖКГ, що дозволяє зробити прогноз зниження споживання енергії, визначити основні його складові і фактори, що роблять найбільший вплив на цей потенціал.

Дослідження інституціональних проблем інноваційного розвитку систем енергозбереження дозволило запропонувати модель створення системи енергозбереження для досягнення цілей використання інноваційного потенціалу підприємств ЖКГ на основі формування спеціалізованих енергозберігаючих компаній.

У четвертому розділі дисертаційного дослідження “Впровадження результатів досліджень у практику управління інноваційними платформами проектів енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України” обґрунтовані напрямки впровадження методології проектного управління в практику інноваційного розвитку енергозбереження в житлово-комунальному господарстві міст. Сформульовані проекти ефективної витрати енергоресурсів при реалізації технологічного режиму подачі і розподілу споживачам теплоносія, що забезпечує заданий рівень якості теплопостачання у вигляді задачі нелінійного математичного програмування

qihi/(102*з) →min(13)

ф1 qi,hi€ Ω

Ω:

fr = signqrcrqr2 +b1risignqiciqi2 +b1ri (d1+d2qr+d3qr2) =0 rÎM2 (14)

fr = (d1+d2qr+d3qr2) +b1risignqiciqi2 +b1ri (d1+d2qr+d3qr2) =0 r€L2 (15)

fr =hr1 - hia+b1ri (signqiciqi2+ hir) +b1ri (d1+d2qi+d3qi2) =0 r€ N2 (16)

qi=b1riqii€N1 (17)

qj*<= qj<= qj**, j=L(18)

G1 <= кс Qig(ф1 – ф2) <=G2 (19)

де M – множина комплексів, що відповідають ділянкам мережі, N – множина індексів, що відповідають виходам із мережі, L – множина індексів, що відповідають активним елементам мережі (індекси 1 і 2 для цих множин відповідають гілкам і хордам відповідно), qi – витрата по ділянці мережі, b1ri – елемент цикломатичної матриці, ci – гідравлічний опір ділянки мережі, hr, h1 задані значення напору, с – щільність теплоносія, g – теплоємність, ф1, ф2 – значення температур у прямій і зворотній мережі, з – к. к. д. активних елементів теплової мережі, qj*,qj** - нижня і верхня межа пропускної можливості входів системи теплопостачання.

Запропонований в дисертації алгоритм вирішення системи рівнянь (13) – (18) дозволяє визначити оптимальний гідравлічний режим системи теплопостачання з урахуванням мінімізації витрат електроенергії на подачу теплоносія споживачам, тобто забезпечується ефективність функціонування системи теплопостачання, облік співвідношення (19) дозволяє визначити температурний графік, що забезпечує необхідну якість функціонування системи теплопостачання.

Вирішення даного завдання дозволить реалізувати проекти планування режимів функціонування систем теплопостачання і їх оперативного управління, а також контролю вироблення, збуту, транспорту, і раціонального розподілу теплової енергії.