Шпаргалка: Шпаргалка по украинскому языку

Документ— основний вид ділового мовлення. Він фіксує та передає інформацію, підтверджує її достовірність, об'єктивність.

Документ — це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку й має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.Документи виконують офіційну, ділову й оперативну функції, оскільки вони — писемний доказ, джерело відомостей довідковогохарактеру.Відтворюють документи на папері, фотоплівці, магнітній та перфострічці, дискеті,

Види документів визначають за такими ознаками:

Найменуванням(заяви, листи)

походженням службові (офіційні) й особисті

місцем виникнення — внутрішні та зовнішні

призначенням — організаційні, розпорядчі,

напрямком — вхідні й вихідні

формою — стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні)

строками виконання — звичайні безстрокові, термінові й дуже термінові

ступенем гласності—секретні й несекретні

стадіями створення — оригінали, копії й виписки

складністю — прості (односкладові) й складнії

строками зберігання — постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання;

технікою відтворення — рукописні й відтворені механічним способом

носієм інформації— оформлені на папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці

Формуляр документа

Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами.Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром. Формуляр-зразок це модель

побудови однотипних документів.

/державний герб/ емблема організації чи підприємства/ зображення державних нагород/ код установи, організації, підприємства/ код форми документа/ назва міністерства або відомства (вищої організації або за

мовника);/ повна назва організації, установи чи підприємства — автора

документа/ назва структурного підрозділу/ індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса,номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер телефону,факсу,номер рахунка в банку/ назва виду документа/ дата/ індекс/ посилання на індекс та дату вхідного документа/ місце складання або видання/ гриф обмеження доступу до документа/ адресат/ гриф затвердження/ резолюція/ заголовок до тексту/ відмітка про контроль/ текст/ відмітка про наявність додатка/ підпис/ гриф узгодження/ візи/ печатка/ відмітка про засвідчення копій/ прізвище виконавця та номер його телефону/ відмітка про виконання документа й направлення його_до справи;/ відмітка про перенесення відомостей на машинний носій;/ відмітка про надходження/’;

Бланк — це друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять постійну інформацію. Бланки заповнюють конкретними відомостями. Найпоширенішими є бланки актів, довідок, наказів, протоколів, листів

Вимоги до тексту документа

Текст поділяється на взаємозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину (доказ), закінчення. У вступі зазначається причина написання документа; в основній частині викладається суть питання, наводяться докази, пояснення, міркування; у закінченні вказується мета, заради якої складено документ.Під час складання текстів документів слід дотримуватися таких правил:

/Текст викладати від третьої особи:Комісія ухвалила... ;/ Від першої особи пишуться заяви, автобіографії, доповідні й пояснювальні записки, накази./ Не вживати образних виразів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій./ Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, у зв 'язку з/ Використовувати синтаксичні конструкції типу: Доводимо до Вашого відома, що... ;/ Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи... ; Беручи до уваги../ Використовувати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови і зрозумілі для широкого кола читачів/ Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет передує присудкові; означення — перед означуваними словами; додатки — після опорного слова; вставні слова *— на початку речення)./ Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, активну форму дієслів варто заміняти на пасивну. Наприклад: Ви не висловили свої пропозиції/ Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то тоді треба вживати активну форму: Університет не гарантує.../Уживати інфінітивні конструкції: створити комісію; відкликати працівників.../ У розпорядчих документах слід вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу: Наказую...; Пропоную.../ Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у діловодстві за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук./ Віддавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомогою слів: шановний; високошановний; вельмишановний; високоповажний...////

Правопис географічних назв

ГН, що складаються з двох чи трьох слів, пишуться з великої літери, а їх родові позначення – малої: Азовське море, Весела слобода. Але коли вони не сприймаються як родові позначення, то з великої: Біла Церква, Красні ворота.

Назви, запозичені з рос. мови передаються за фонетичним принципом:

е-е: Воронеж, Нева;

е-є: а) Євпаторія, Єнісей; б) після пригол. у –єв-, -єєв-: Лаптєвих (крім р,ц)

ё-йо: Йолкіно;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--