Шпаргалка: Шпаргалка по украинскому языку
Ряд прізвищ словянського походження в укр. мові мають деякі особливості:
ё-йо на початку слова та в середені після головних, а також після твердих приголосних, якщо ё у вимові відповідає сполученню йо: Йотов, Майоров, Соловйов.
якщо ё означає звук о після мякого приголосного, то пишеться ьо: Синьов, Треньов, Пушкарьов.
під наголосом після шиплячих ж,ч,ш,щ,ц завжди пишеться о: Чижов, Лихачов; у ненаголошеній позиції пишеться е: Лещев, Плющев, Коришев.
рос. е після приголосних передається е: Мельник, Гашек, Сапек. Але рос. е, що відповідає укр. і, перадається є: Бєлкін, Бєляєв, Сєдіна.
рос. и в основах прізвищ на початку та після приголосних передається літерою і: Ісаєв, Ісаченко, Лісний, Ліненко.
Після ж,ч,ш,щ завжди пишеться и: Жиловенко, Шишацкий, Щиглов.
рос. и у середені слів після голосних, апострофа та мякого знака передається через ї: Воїнович, Ільїн, Руїн.
рос. ы завжди передається литерою и: Фортали, Черниш, Цимбал.
літера и завжди пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для укр. і рос. мов: Мироненко, Сидоров, Тихонов.
рос. суфікс –ев, -еев передається через є після приголосних (за винятком шиплячих, р та ц): Матвєєв, Пахарєв, Хомічєв.
у префіксі при- завжди пишеться и: Примаков, Прийденко, Придорожній.
у суфіксах –ич, ик пишеться и: Пашкевич, Антосик, Бендрик.
словянські прізвища, незалежно від походження, пишуться з ь у суфіксах –ськ, -цьк, -зьк: Новицький, Гронський, Петровський.
При творенні чоловічих імен по батькові вживаються суфікси –ович, -йович: Русланович, Васильович, Семенович.
При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс –івн(а), після голосних –ївн(а): Миколаївна, Іванівна, Юліанівна.
Исключения:
Григорій – Григорович, Григорівна.
Сава – Савич (-ович), Савівна.
Ілля – Ілліч, Іллівна.
Микита – Микитович, Микитівна.
Яків – Якович (-левич), Яківна (-лівна).
Лука – Лукич, Луківна.
У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають лише закінчення –івн(и), -ївн(и), у давальному – івн(і), -ївн(і): (Р.в.)Людмили Тимофіївни, (Д.в.) Людмилі Тимофіївні.
Писемне мовлення
Переважно монологічне. Спирається на усне і є вторинним. Точніший добір лексики. Не вживаються нелітературні слова, лайливі, територіальні. Життєво необхідні слова і граматичні форми.
Використання складних речень, різні форми сурядності і підрядності, відокремлення, вставні слова.
Одиниця писемного мовлення – текст, який поділяють на абзаци.
Передається не лише словами і літерами, а й графічними знаками, схемами, таблицями, малюнками тощо.
Вставні слова і словосполучення
Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення в нього того чи іншого пояснення або надання йому різних моральних значень, називаються вставними.
Рекомендується вживати їх обмежено.