Шпаргалка: Шпаргалка по украинскому языку

За значенням поділяються на:

що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні;

що вказують на те, кому належить вставлена думка;

що вказують на звязок висловлення з контекстом.

Вставні слова в писемному мовленні виділяються комами, в усному – паузами.

Складні іменники

Разом, які утворені:

шляхом поєднання за допомогою сполучного звука, двох або кількох основ, одна з яких дієслівного походження: працездатність, життєдіяльність;

з двох чи кількох основ без сполучних голосних: дієслово в наказовій формі + іменник: горицвіт, перекатиполе; кількісний числівник + іменник: сторіччя, шестиденна;

пів-, напів-, полу- + іменник: піваркуша, напівавтомат.

Через дефіс ім-ки, що означають:

близькі чи протилежні за змістом поняття, такі як: купівля-продаж, розстряс-стиснення;

професію, спеціальність: лікар-еколог, художник-портретист;

держ. посади, військові, наукові звання: пр.-министр, генерал-лейтенант;

геогр. назви, прізвища: Нечуй-Левицький, Корсунь-Шевченковський;

складні слова, першою частиною яких є цифра: 80-річчя.

Назви осіб за професією, посадою, званням, як правило, утворюються форми чол. і жін. роду. При виборі однієї з цих форм слід орієнтуватися на такі правила:

офіційно основами назвами посад служать ім-ки чол. роду; у ділових паперах вони вживаються незалежно від статі особи;

текст набуває строго офіційного хар-ру, якщо слова залежні від найменування посади узгоджується з цим найменуванням у формі чол. роду, коли мова йде про жінок (головний технолог дозволив); проте якщо в док-ті вкзується прізвище жінки, яка займає названу посаду, то вони вживаються у жін. роді;

не вживається в діл. паперах найменування осіб за ознакою місця проживання або місця роботи.

Складні прикметники

Разом, утворені:

від складних слів, що пишуться разом: водопровідний;

шляхом поєднання двох основ: а) іменник + прикметник: східнословянський; б) іменник + дієслово: волелюбний; в) прислівник + прикметник (дієприкметник): високоавторитетний, зовнішньоторговий.

Через дефіс:

від складних слів, що пишуться через дефіс: віце-президентський;

з двох чи більше прикметникових основ, між якими можна вставити і: електронно-обчислювальний;

поєднання першої частини військово-, военно- + прикметник: військово-морський, але: військовополонений, військовозобовязаний;

з кількох основ, які означають кольори або їх відтінки;

із двох частин, перше з яких закінчується на –ико, -іко: історико-культурний, політико-економічний.

Прийменники

Поширеною помилкою сучасного ділового мовлення є надмірне використання по в документах: