Шпаргалка: Теорія держави і права 2
Методологія юридичної науки складається з трьох груп методів:
1.Загальнонаукові;
2.Спеціальнонаукові;
3.Приватнонаукові.
5.Загальнонаукові методи дослідження держави і права
Загальнонаукові методи – це способи, що характеризують процес дослідження будь-яких явищ. Вони використовуються всіма науками, а в юридичній складають поняття “філософський рівень юриспруденції”.
Роль теорії держави і права в процесі використання загальнонаукових методів зводиться до надання їм юридичного змісту.
Серед загальнонаукових методів розрізняють:
1.Матеріалістичний, що визначає залежність державно-правових інститутів від рівня розвитку матеріальної основи суспільства. Застосовується в процесі вивчення співвідношення держави, права та економічних відносин.
2.Ідеалістичний – характеризує державу і право як першооснову розвитку суспільства. Застосовується в процесі дослідження впливу держави на суспільство, на суспільні інститути.
3.Діалектичний . Характеризує державу і право як категорії що розвиваються та вдосконалюються. Поштовхом до розвитку є необхідність вирішення певних протирічь. Розвиток держави і права безпосередньо залежить від розвинутості суспільства. Застосовується в процесі характеристики еволюції держави.
4.Метафізичний. Характеризує державу і право як сталі категорії, що мають незмінне призначення – підкорення волі меншості більшості. Застосовується в процесі вивчення конкретного етапу розвитку державності.
Дослідження держави і права передбачає необхідність використання всіх названих методів, а надання переваги хоча б одному з них - говорить про однобічність науки.
6.Спеціальнонаукові методи: поняття та види
Спеціальнонаукові методи – система способів дослідження, що використовуються групою юридичних наук відповідно до їх класифікації.
Методологічний характер теорії держави і права визначає її роль як основної науки, що визначає зміст спеціальнонаукових методів, які використовуються іншими юридичними науками.
Серед спеціальнонаукових методів розрізняють:
1. Історичний, що надає можливість визначити історичні умови становлення та розвитку держави, а також прийняття державно-правових рішень.
2. Порівняльний. Дає можливість визначити загальні та особливі риси подібних юридичних явищ. Він застосовується в три етапи:
a) Вивчення явищ, що порівнюються, кожного окремо;
b) Співставлення отриманих характеристик;
c) Визначення спільних та відмінних рис.
3. Логічний. Дає можливість дослідити державу і право як логічно завершені категорії, що мають особливий юридичний зміст.
4. Метод абстрагування. Дає можливість досліджувати державно-правові інститути відокремлюючись від особливостей умов їх існування.
5. Статистичний. Визначає кількісні зміни в державно-правових інститутах.
6. Соціологічний. Дає можливість визначити відношення населення до державно-правових рішень шляхом опитування та анкетування.
7. Метод моделювання – передбачення різноманітних юридичних ситуацій та визначення можливостей їх реалізації в майбутньому.
8. Мовний метод. Характеризує особливості мовної стилістики в сфері юриспруденції та юридичної техніки.
Отже, спеціальнонаукові методи, що розробляються теорією, дають можливість встановити особливості досліджень юридичного характеру. Вони використовуються всіма юридичними науками і забезпечують їх єдність.