Шпаргалка: Теорія держави і права 2

3.Можливість до самоорганізації.

15. Характерні ознаки особи

З виникненням суспільства біологічна категорія людина набирає соціального змісту і перетворюється в категорію особа.

Особа – людина, що має історично зумовлений ступінь розвитку, а також користується правами, що надаються суспільством, чи виконує обов’язки, що ним покладаються.

Для особи є характерними наступні риси:

1.Розумність – здатність мислити і приймати усвідомлені, а не інстинктивні рішення.

2.Індивідуальність – наявність певних характеристик, які вирізняють особу з маси інших людей.

3.Свобода – можливість вибору того варіанту поведінки, з встановлених суспільством, що задовільняє інтереси особи та не порушує прав інших суб’єктів.

4.Відповідальність – можливість розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також можливість виконання обов’язку щодо відповідальності перед суспільством у випадку порушення прав інших осіб чи невиконання власних обов’язків.

З виникненням держави категорія “людина” набирає політичного змісту і перетворюється у категорію “громадянин”.

Громадянин – це людина, що належить до постійного населення держави та користується захистом з її боку.

Для громадянина характерні слідуючі риси:

1.Належність до постійного населення держави.

2.Наявність юридично гарантованих прав та обов’язків.

3.Можливість користуватися правом на захист своїх інтересів як всередині держави, так і за її межами.

4.Необхідність нести юридичну відповідальність у чітко визначених державою випадках.

16. Правовий статус: поняття, зміст, структура

Місце особи в суспільстві, а громадянина в державі визначається категорією “правовий статус”. Це складне юридичне поняття, що має зміст та структуру.

Змістом правового статусу є права та обов’язки суб’єктів.

Право – міра можливої поведінки, що надається для реалізації інтересів конкретного суб’єкта. Оскільки це право надається конкретному суб’єкту, то воно називається суб’єктивним.

Обов’язок – міра необхідної поведінки, що встановлюється з метою забезпечення реалізації суб’єктивного права. Оскільки обов’язки мають правову форму закріплення, вони називаються юридичними.

Класифікації прав і обов’язків:

1) конституційні права і оболв’язки;

2) закріплені галузевим законодавством.

1) Загальні;

2) Спеціальні.

1) Соціально-економічні;

2) Політичні;

3) Соціально-культурні;