Шпаргалка: Теорія держави і права 2

4.Наявність збройних сил;

5.Наявність символіки;

6.Визнаність держави світовим співтовариством;

7.Наявність чітко визначеної політики.

Отже, держава – особлива організація суспільства, що характеризується суверенітетом, який поширюється на певну, чітко визначену територію, характеризується наявністю політичної публічної влади, яка здійснюється в процесі реалізації повноважень державними органами, надає своїм рішенням правової форми та існує за рахунок податків і зборів з населення.

11. Поняття та компоненти суверенітету держави

Суверенітет – це політико-правова характеристика державної влади, що визначає її політичний характер та закріплюється шляхом прийняття конституційного закону.

Розрізняють три поняття суверенітету:

- національний;

- народний;

- державний.

Зміст державного суверенітету розкривається в його чотирьох компонентах:

I. Верховенство влади, тобто її універсальність, що характеризує неможливість існування на території держави більш ніж однієї державної влади, а також можливість держави визнати незаконними рішення будь-якої іншої з суспільних влад;

II. Єдність – наявність єдиного змісту влади (державної, політичної, публічної) з одночасним розподілом влади відповідно до функціонального призначення органів, що її здійснюють;

III. Незалежність – можливість держави самостійно вирішувати проблеми внутрішнього і зовнішнього характеру засновуючись на принципах національної та міжнародної систем права;

IV. Неподільність – можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в міждержавних утвореннях, визначати принципи поділу території та статус адміністративних одиниць.

12. Поняття та ознаки правової держави

Правова держава – це держава, в якій владні повноваження здійснюються в рамках і на основі законів нею ж прийнятих.

Ознаки правової держави.

1.Верховенство права:

- в системі нормативно-правових актів;

- над інтересами держави.

2.Законодавче регулювання найважливіших сфер життєдіяльності суспільства.

3.Здійснення влади на основі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову.

4.Взаємна відповідальність держави і особи.

5.Висока якість законодавства, що виключає прогалини та юридичну неточність.

6.Високий ступінь захищеності особи.

7.Наявність спеціальних органів, що здійснюють нагляд за конституційністю законодавства.

8.Високий рівень правової культури та правосвідомості громадян.