Учебное пособие: Інваріантні підпростори. Власні вектори і власні значення лінійного оператора
Як ми вже знаємо один і той же лінійний оператор в різних базисах задається різними матрицями. Виникає питання: чи не можна знайти такий базис векторного простору, в якому матриця лінійного оператора має найпростіший вигляд. Таким виглядом буде діагональний вигляд. До вияснення цього питання ми і приступаємо.
1. Інваріантні підпростори.
Нехай U підпростір векторного простору V n , а φ – лінійний оператор, заданий на просторі Vn .
Означення. Підпростір U векторного простору Vn називається інваріантним відносно лінійного оператора φ, якщо образ φ кожного вектора
із U належить цьому підпростору U , тобто
.
Приклади.
1. Розглянемо звичайний тривимірний простір V3 і нехай φ – поворот навколо осі OZ. Інваріантними підпросторами будуть, наприклад, площина XOY і сама вісь OZ .
2. Розглянемо знову векторний простір V3 і лінійний оператор φ, який полягає в ортогональному проектуванні векторного простору V 3 на площину XOY . Інваріантними підпросторами будуть: площина XOY , сама вісь OZ , всі площини, які проходять через вісь OZ і всі прямі площини XOY , які проходять через початок координат.
3. В будь-якому векторному просторі кожен підпростір інваріантний відносно тотожного і нульового оператора.
4. В будь-якому векторному просторі сам простір і його підпростір, який складається тільки з нульового вектора, інваріантні відносно будь-якого лінійного оператора.
Доведемо, що перетин і сума підпросторів, інваріантних відносно лінійного оператора φ, інваріантні відносно цього оператора φ.
Нехай підпростори U 1 і U 2 – інваріантні відносно лінійного оператора , і нехай
.
Тоді
і
, а значить
і
, тобто
. Отже,
- інваріантний підпростір відносно оператора
.
Нехай , де
і
. Тоді
і
,
.
Отже,
– інваріантний підпростір відносно оператора
.
Особливу роль відіграють одновимірні інваріантні підпростори.
2. Власні вектори і власні значення.
Означення . Власним вектором лінійного оператора φ називається ненульовий вектор , для якого виконується рівність
, де
– деяке число, яке називається власним значенням лінійного оператора, якому відповідає власний вектор
.
Властивості власних векторів.
1. Якщо – власний вектор лінійного оператора
з власним значенням
, то вектор
при будь-якому
також є власним вектором з тим самим власним значенням
.
2. Якщо ,
,…,
– власні вектори лінійного оператора
, які належать до того самого власного значення
, то будь-яка їх
лінійна комбінація також буде власним вектором цього оператора з тим самим власним значенням
.
3. Теорема. Власні вектори, які відповідають різним власним значенням, лінійно незалежні.
Доведення. Нехай ,
,…,
– власні вектори лінійного оператора
, які відповідають різним власним значенням
, відповідно, тобто
. Доводимо теорему методом математичної індукції за кількістю векторів.
Для теорема справедлива, бо
за означенням, і
тоді і тільки тоді, коли
.
Нехай теорема справедлива при , тобто
- лінійно незалежні. Припустимо, що
(1)
і доведемо, що рівність (1) виконується тоді і тільки тоді, коли всі .
Подіємо на рівність (1) лінійним оператором :
використавши лінійність оператора , одержимо
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--